Деякі старозаповітні парафрази та алюзії в поезії Т. Г. Шевченка

Abstract

У статті йдеться про цикл поезій Т. Г. Шевченка «Псалми Давидові». У своїх переспівах він свідомо об'єднав дві важливі засади - біблійну та національну українську. Поет уперше переконливо і з надзвичайною художньою силою використав у контексті проблем України - національно-поетичних, духовних, соціальних - широку палітру релігійно-філософського та художнього світу Псалтиря.

В статье речь идет о цикле поэзий Тараса Шевченко «Псалмы Давида», где он сознательно объединил два важных принципа - библейский и национальный украинский. Поэт впервые убедительно и с чрезвычайной художественной силой использовал в контексте проблем Украины - национально-поэтических, духовных, социальных - широкую палитру религиозно-философского и художественного мира Псалтыря.

Appearance of cycle «The Psalms of David» was defined by poets life and outlook, he consciously united in his variations two important principles - biblical and nationally Ukrainian. For the first time convincingly and with extraordinary artistic power in the context of Ukrainian problems (nationally poetic, spiritual and social) a wide palette of the religiously-philosophical and artistic world of the Psalter was used.