У статті досліджуються політичні передумови появи видавничого проекту науково-документальної
серії книг «Реабілітовані історією» та роль членів Національної спілки краєзнавців України у підготовці книг обласних томів.
Вагомим соціально-економічним явищем у післявоєнній історії Криму був процес переселення з різних
областей Росії та України (з 1954 р. переважно з УРСР) до Криму. На організовано прибулих людей був
орієнтований комплекс ...
1 вересня 2012 року після важкої хвороби відійшов у вічність видатний український музеєзнавець, історик-краєзнавець, засновник Торчинського історичного музею Григорій
Олександрович Гуртовий.
У статті розкривається вплив Південно-Західних залізниць на прискорення розвитку цукробурякового виробництва в районах, прилеглих до обслуговування рейковим транспортом.
У статті висвітлюється історія та сучасний стан масштабного проекту в культурній сфері – підготовка фундаментального 28-томного видання «Звід пам’яток історії та культуриУкраїни», основи Державного
реєстру нерухомих ...
У статті з’ясовано статево-вікову структуру населення двох сіл Переяславського полку в 1760-х рр.
Обчислено частку хворих та скалічених від загальної кількості представників кожної статево-вікової
групи. Визначено можливі ...
У статті проаналізовано етапи розвитку фізкультурно-спортивного руху на Херсонщині в 1944-
1991 рр. Розглядаються основні напрямки діяльності місцевих органів управління фізичною культурою
і спортом, місцевих органів ...
У статті висвітлюється історія розвитку міст України, розкривається поняття ефективності використання території і надано огляд наукових досліджень з даної проблеми. Аналізуються такі поняття, як містобудівний, соціальний ...
Проведено аналіз політики радянської влади щодо населення німецьких колоній Луганщини.
Характеризується процес знищення національних районів і подальшої депортації німців
У статті аналізуються особливості статевої, вікової та сімейної структур мешканців села Жуки
другої половини XVIII століття за матеріалами сповідних розписів 1775 року.
У статті на основі архівних джерел розкривається місце і роль Федора Ернста у роботі мистецтвознавчих структур радянської України 1920-1930 років. Проаналізовано його діяльність у різних наукових інституціях