У статті розглянуто роль Європейського Союзу в урегулюванні арабо-ізраїльського конфлікту на початку ХХІ ст. Окремо увагу приділено особливостям позиції ЄС, що базуються на різному ставленні до сторін конфлікту країн-членів Євросоюзу. Аналізуються нові спроби активізації ЄС у процесі арабо-ізраїльського врегулювання після набуття чинності Лісабонського договору та введення посади верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки.
В статье освещается роль Европейского Союза в урегулировании арабо-израильского конфликта в начале ХХІ ст. Значительное внимание уделяется особенностям позиции ЕС, базирующимся на различном отношении государств-членов Евросоюза к сторонам конфликта. Анализируются новые попытки активизации ЕС в процессе арабо-израильского урегулирования после вступления в силу Лиссабонского договора и введения должности верховного представителя ЕС по иностранным делам и политике безопасности.
The article deals with the role of the European Union in the Arab-Israeli conflict regulation at the beginning of the 21st century. Special attention is paid to the peculiarities of the EU position that are based on the different attitude to the sides of the conflict from the state-members of the EU. The new attempts of the EU role activation in the process of the Arab-Israeli conflict regulation are being analyzed especially in the context of Lisbon treaty work and the establishment of the new post of the EU’s foreign policy chief.