Предметом вивчення в статті є задум музичного твору. Останній трактується відповідно до пропозиції А. І. Мухи як психологічна фаза процесу генезису твору в свідомості композитора. Здійснюється спроба інтерпретувати задум музичного твору за допомогою понять та положень лінгвосеміотичного підходу. Характеризуються такі етапи конкретизації задуму твору: 1) визначення звукового матеріалу, 2) оформлення музично-інтонаційного висловлення, 3) композиційне оформлення тексту. Розглядаються питання про модельні властивості задуму, функції жанру та стилю в процесі генезису музичного твору.
Предметом изучения в статье является замысел музыкального произведения. Последний трактуется в согласии с предложением А. И. Мухи как психологическая фаза процесса генезиса произведения в сознании композитора. Предпринимается попытка интерпретировать замысел музыкального произведения с помощью понятий и положений лингвосемиотического подхода. Характеризуются следующие этапы конкретизации замысла произведения: 1) определение звукового материала, 2) оформление музыкально-интонационного высказывания, 3) композиционное оформление текста. Рассматриваются вопросы о модельных свойствах замысла, о функции жанра и стиля в процессе генезиса музыкального произведения.
The plan of a musical composition is the subject of study in this clause. The plan of musical composition is treated in the consent with the offer by Anton Mukha as a psychological phase of musical composition process. The attempt to interpret a plan of musical composition with the help of concepts and statements of linguistics and semiotics is undertaken. The following stages of a plan are characterized: 1) the definition of a sound material, 2) the generation of the musical-speech form, 3) the composition of the musical text. The modelling properties of a plan, functions of a genre and style in genesis of a musical composition are examined.
