У статті розглядаються окремі тенденції сучасного мистецтвознавства, відмічені українським музикознавцем, професором А. Мухою у співставленні з теорією “відкритості” твору італійського філософа Умберто Еко. Зокрема, автор статті, спираючись на деякі новітні відкриття в царині європейської філософії, семіотики, теорії інформації (в тому числі й згаданих дослідників), пропонує ширше їх застосування в українському музикознавстві. Підставою для цього є значні мистецькі здобутки сучасної української музики, в яких ці тенденції виразно відчутні.
В статье рассматриваются отдельные тенденции современного искусствознания, отмеченные украинским музыковедом, проф. А. Мухой в сопоставлении с теорией “открытости” произведения итальянского философа Умберто Эко. В частности, автор статьи, опираясь на некоторые новейшие европейские открытия в области философии, семиотики, теории информации (в том числе и упомянутых исследователей) предлагает более широкое применение их в украинском музыковедении. Основанием для этого есть значительные художественные достижения современной украинской музыки, в которых эти тенденции отчетливо ощутимы.
The separate tendencies of modern study of art, marked by Ukrainian musicologist, professor A. Mukha, in comparison theory of “openness” of work Italian philosopher Umberto Eco, are examined in the article. In particular, the author, leaning against some newest openings in the area of European philosophy, semiotics, theory of information (including the mentioned researchers) offers their application wider in Ukrainian musicology. Foundation for this purpose are considerable artistic achievements of modern Ukrainian music, in which these tendencies are distinctly perceptible.
