В статье рассматривается специфика заглавия романа М. Спарк "Memento mori", его связь с текстом. Обязательной составляющей характеристики творческой манеры, индивидуального стиля автора стали особенности формирования репертуара заголовочного комплекса художественного произведения, приемы их употребления, способы формирования и определения художественного мира литературного текста. Главным звеном для понимания смысла заглавия, для его связи с произведением служит эпиграф. С помощью него М. Спарк соединяет свое произведение с внешним миром, тем самым напоминая и раскрывая его внутренний мир.
У статті розглядається специфіка заголовку роману М. Спарк "Memento mori", його зв'язок з текстом. Обов’язковою складовою характеристики творчої манери індивідуального стилю автора стали особливості формування репертуару заголовного комплексу художнього твору, прийоми їх ужитку, засоби формування та виділення художнього світу літературного тексту. Головною ланкою для розуміння заголовку, для його зв’язку з твором є епіграф. За допомогою нього М. Спарк з’єднує свій твір з зовнішнім світом, тим самим нагадуючи і розкриваючи його внутрішній світ.
In this article we explore the specific character of the title in the M. Spark's novel "Memento mori", its connection with the text. The obligatory component of creative manner and individual style of the author is the peculiarities in the formation of the repertoire of the title complex in the belles-lettres means of forming and definition of the text. Epigraph works as the main link for the understanding of the title, for its connection with the text. M. Spark connects her novel with the outer world with the help of epigraph, by means of it reminding and opening its inner world.