Міські локуси в ліро-епічному дискурсі Лесі Українки

Abstract

У статті зроблена спроба дослідити семантичну й символічну площини міських локусів, які представлені в ліро-епосі письменниці: назви різних споруд (палати, замок, маєток, будова, вежа, храм, церква, темниця, тюрма), елементи міського ландшафту (вулиця, дорога, майдан), архітектурні назви, що перейшли в міські (стіна, мур, брама). Досліджується людський простір, його креативний чи деструктивний смисл, відтворений психологічно точно за допомогою символізації його зовнішніх ознак – локусів. Ключові слова: ліро-епос, символіка, семантика, місто, будівля.

В статье предпринята попытка исследовать семантическую и символическую плоскости городских локусов, встречающихся в лиро-эпосе писательницы: названия различных зданий (палаты, замок, имение, строение, башня, храм, церковь, темница, тюрьма), элементы городского ландшафта (улица, дорога, площадь), архитектурные названия, перешедшие в городские (стена). Исследуется человеческое пространство, его креативный или деструктивный смысл, воспроизведенный психологически точно посредством символизации его внешних признаков – локусов. Ключевые слова: лиро-эпос, символика, семантика, город, здание.

In the article we made an attempt to study semantic and symbolic plane of urban locus found in the lyric-epic of the writer: the names of various buildings (palace, castle, estate, construction, tower, temple, church, dungeon, prison), the elements of urban landscape (street, road, square), architectural names which turned into urban (wall). Human space, its creative and destructive meaning reproduced psychologically with the help of symbolization of its outward indications – locus. Keywords: lyric-epic, symbolism, semantics, town, building.