Місто як екзистенційна проблема в новелістичних текстах 20–30-х років ХХ ст.

Abstract

Стаття присвячена актуальній для української культури проблемі екзистенції маргінальної особистості в урбанізованому просторі. Ці тенденції знайшли яскраве художнє втілення у прозі 20–30-х років ХХ століття. Оповідні стратегії української прози свідчать про тісне спілкування між сучасними і традиційними способами організації текстів. Розкриттю художнього потенціалу прозових творів урбаністичної проблематики сприяють варіації розповідних інстанцій на відповідних рівнях художньої комунікації. Ключові слова: художня концепція людини, маргінальна особистість, урбанізм, екзистенція.

Статья посвящена актуальной для украинской культуры проблеме экзистенции маргинальной личности в урбанизированном пространстве. Эти тенденции нашли яркое художественное воплощение в прозе 20–30-х годов ХХ века. Повествовательные стратегии украинской прозы свидетельствуют о тесном взаимодействии современных и традиционных способов организации текстов. Раскрытию художественного потенциала прозаических произведений урбанистической проблематики способствуют вариации повествовательных инстанций на соответствующих уровнях художественной коммуникации. Ключевые слова: художественная концепция человека, маргинальная личность, урбанизм, экзистенция.

The article is devoted to a problem of existence marginal person in the urban society. It is actual for the Ukrainian culture. These tendencies are seen through-out the prose 20–30’s years of ХХ century. Narrative strategies of the Ukrainian prose allow speaking about the close contact between modern and traditional ways of the text organization Underlined narrative hierarchies’ nuance peculiarities at the corresponding levels of fiction communication contribute to exposure of a artistic potential of prose works of a short story genre. Keywords: the art concept of the person, marginal person, urbanizm, existence.