За даними вивчення флюїдних включень у мінералах і закритих пор у породах з'ясовано, що процес мінералогенезу високометаморфізованих вуглистих утворень північно-західної частини Мармароського масиву проходив при 200–300 °С та відносно високій газонасиченості мінералоутворювального флюїду з домінуванням метану. Однак за умов зеленосланцевої фації метаморфізму, за яких відбувалися зміни породи берлебаської і кузинської світ, не було досягнуто високотемпературних параметрів, необхідних для синтезу графіту. Це свідчить про те, що відновлення вуглецю первинно-осадових вуглисто-бітумінозних сполук привело не до утворення оксиду вуглецю як основи можливої реакції Будуара, продуктом якої при 750–600 °С міг стати елементарний вуглець (графіт), а лише до утворення метану та інших вуглеводнів метанового ряду, стимульованого припливом глибинного високотемпературного флюїду, та їхнім подальшим, з одного боку, захопленням такими дефектами кристалічної структури мінералів як флюїдні включення, а з другого — можливим нагромадженням у сприятливих структурах-пастках з утворенням покладів газу.
The data on fluid inclusions and closed pores of rocks allow us to ascertain that the process of mineralogenesis of high-grade metamorphic carbonaceous formations of the north-western part of the Marmarosh massif occurred at a temperature of 200–300 °С and a relatively high gas saturation of the mineral-forming fluid, in which methane predominates. But, under conditions of the green-schist facies of metamorphism, when rocks of the Berlebash and Kuzyn suites became changed, it was unable to reach high-temperature parameters which are necessary for the graphite synthesis. This testifies that the carbon regeneration of primary-sedimentary carbon-bituminous compounds led not to the formation of carbonic oxide as a basis of the possible Bouduar reaction, where product could be the elemental carbon (graphite) at a temperature of 750–600 °С, but only to the formation of methane and other hydrocarbons of the methane series stimulated by the influx of the deep-seated high-temperature fluid and their further, on the one hand, capturing by such defects of the crystalline structure of minerals as fluid inclusions and, on the other hand, by possible accumulations in favorable structures-traps with the evolution of gas deposits.
