Рассмотрев онтологическое измерение структуры парадигмальных образов и символов эпох в свете работ В. Д. Губина и А. Д. Шоркина, автор переходит к бытию ценностей в истории и политике, к исторической и политической аксиологии, а от неё к аксиологическому измерению таких категорий философии истории и философии политики как парадигмальные образы и символы эпох. Такой переход необходим, поскольку аксиология определяет ценность как значение объекта в отличие от его сущности. А поскольку ценность есть благо, которое предстает перед человеком или обществом через призму оценки, здесь особенно высока роль образов и символов, выполняющих роль таких призм.
Розглянувши онтологічний вимір структури парадигмальних образів і символів епох і цивілізацій в світі робот В. Д. Губіна и О. Д. Шоркіна, автор переходить до буття цінностей в історії і політиці, а від нього до аксіологічного виміру таких категорій філософії історії як парадигмальні образі і символі епох. Такий перехід є необхідним оскільки аксіологія детермінує цінність як значення об'єкту на відміну від його сутності. А оскільки цінність є благо, що простає перед людиною або суспільством крізь призму оцінювання, тут особливо високою є роль образів і символів, які виконують роль таких призм.
Having considered in the light of the works of V. D. Gubin and A. D. Shorkin ontological measurement of the structure of paradigmal images and symbols of epochs and civilizations, the author passes to being of values in the history and in the policy to the historical and political axiology and from it to axiological measurement of such categories of the philosophy of the history and of the philosophy of the policy as paradigmal images and symbols of epochs. Such passage is necessary because the axiology determines the value as the significance of the object as distinct from its essence. And so far as the value is a welfare, which appears before the man and the society through the prism of the appreciation, hear is especially high the role of the such prisms.
