Статья посвящена судьбе лирического послания в поэзии росского зарубежья 1920-х - 1930-х годов. Предложена концепция послания как обобщающего жанра, жанра-обещания, выразившего чаяния росской эмиграции "первой волны". В статье анализируются послания В. Набокова, К. Бальмонта, В. Ходасевича, Дон-Аминадо, М. Цветаевой.
Стаття присвячена долі ліричного послання в поезії російського зарубіжжя 1920-х - 1930-х рр. Запропоновано концепцію послання як узагальнюючого жанру, жанру-обіцянки, що втілював сподівання російської еміграції "першої хвилі". У статті аналізуються посилання В. Набокова, К. Бальмонта, В. Ходасевича, Дон-Амінадо, М. Цветаєвой.