На літературознавчому роздоріжжі

Abstract

У постмодерну добу відбулося нівелювання всіх гуманітарних цінностей, які плекало людство тисячоліттями, а культура стала подібною до човна, розхи- туваного власними ж керманичами. Натомість обережні надії на новий етап у цивілізаційному русі пов’язують нині з розвитком індустрії високих технологій, генної інженерії та створенням штучного інтелекту. Це не могло не позначити- ся на такій вразливій до будь-яких світоглядних катаклізмів науці, як літерату- рознавство. Які шляхи подолання глибокої кризи, що вразила його? Чи витримає тонка матерія цієї наукової дисципліни випробування викликами ХХІ століття? Чому, говорячи про вітчизняне літературознавство, на думку спадає класична фраза з казки про Буратіно: «Пацієнт швидше мертвий, аніж живий», тоді як ситуацію у світовій літературознавчій науці є підстави прокоментувати більш оптимістично: «Пацієнт швидше живий...»?