Метатеорія господарювання як арбітр у розв’язанні проблем цивілізаційного розвитку

Abstract

Ядром сучасних суспільних наук de facto є економіка. Повсякденне життя соціуму визначається «практичною» економікою у її нинішній ліберально-ринковій формі. Перше звичайно характеризують як «економічний імперіалізм», коли специфічні економічне мислення і методологія проникають у дисципліни, які передбачають й інше світосприйняття. Друге — як «ринковий фундаменталізм», коли економічна поведінка, що насамперед виходить із прибутку, рентабельності, поширюється і на сфери, орієнтовані на інші системи цінностей, — від моральності до висо- кої культури. Але ж культура, що примусово так «реформується», ще визначає саму себе не тільки через можливості, котрі вона в собі відкриває, а й шляхом добровільно взятих обмежень і заборон. У науці, складовій культури, цьому від- повідає — і вважається ступенем її розвиненості — знання не лише про те, що може статися, а й про те, чого «не може бути ніколи» (вічного двигуна, швидкості більшої, аніж швидкість світла, тощо).