Особенности распространения и эколого-ценотическая характеристика видов рода Vinca L. во флоре Беларуси

Abstract

Наведені дані щодо видового складу, поширення та історії інтродукції роду Vinca флори Білорусі. В республіці зростають три види: V. minor L., V. major L. і V. herbacea Waldst. et Kit. Зап ро по но вано дихотомічний ключ для їх визначення. Vinca major представлений трьома підвидами. Крім типового subsp. major, вирощують subsp. balcanica (Penz.) S.I. Kozhukharov et Petrova та subsp. hirsuta (Boiss.) Stearn. Найбільш поширеним є V. minor, який трапляється по всій території республіки, але найчастіше — в південно-західній її частині. В західних регіонах він проявляє себе як інвазійний вид, впроваджуючись та поширюючись у природних фітоценозах. Різні види Vinсa — цінні лікарські та декоративні рослини. Найперспективнішими для промислового вирощування та використання в Білорусі є V. minor.

New data concerning representatives of the genus Periwinkle (Vinca L.), their distribution, and introduction history in Belarusian flora are presented in the article. Three species of Periwinkles have been recorded in Belarus: V. minor L., V. major L. and V. herbacea Waldst. et Kit. For all these taxa a key is provided. Among them V. major is represented by 3 subspecies. Except the subsp. major the subsp. balcanica (Penz.) S.I. Kozhukharov et Petrova and subsp. hirsuta (Boiss.) Stearn are rarely cultivated. Vinca minor has the widest distribution and known all over the territory of Belarus, but mainly in southwest part. In the western regions of Belarus this species is known as invasive plant that invade and distribute in natural phytocoenosis. All species of Periwinkles are valuable medical and ornamental plants. The most perspective for commercial cultivation in the Belarus seems to be V. minor.