В статті з’ясовуються особливості нового прагматично-позитивного підходу до розуміння факту Дж. Крішнамурті та Л. Вітґенштайном, яке уможливлює відкриття в ньому сакрального виміру. Обґрунтовано, що це розуміння є постнекласичним.
В статье анализируются особенности нового прагматично-позитивистского приближения к пониманию природы факта Дж. Кришнамурти и Л. Витгенштейном. Автор доказывает, что такое приближение, по-сути, есть постнеклассическим, и может открыть внутри факта его сакральное измерение.
In this article the particularities of new pragmatic-positivistic approach to understanding of fact by J. Krishnamurti and L. Wittgenstein is analyzed. The author proves that such approach which can discover within a fact its sacral dimension is postnonclassical.