Перегляд Археологія за назвою

Сортувати за: Порядок: Результатів:

  • Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії 
    Гаврилюк, Н.О. (Археологія, 2014)
    На ґрунті етнокультурного аналізу ліпної кераміки із ключових античних пам’яток Північного Причорномор’я обстоюється її зв’язок з греками-переселенцями. У комплексі ліпного посуду виділено 11 генетично неоднорідних груп, ...
  • Ліпна кераміка городища Алма-Кермен 
    Висотська, Т.М. (Археологія, 1966)
    Наиболее массовый материал раскопок 1959—1961 гг. на городище Алма-Кермен — лепная керамика — подразделяется на две хронологические группы. Небольшое количество фрагментов керамики рубежа н. э. происходит от горшков, мисок ...
  • Ліпний посуд із поховань скіфського часу Дніпро-Донецького Лісостепу 
    Пеляшенко, К.Ю. (Археологія, 2014)
    Подано типологічну характеристику ліпного посуду з поховань скіфського часу Дніпро-Донецького Лісостепу та розподіл його в регіональних групах і за періодами.
  • Ліпний посуд Книшівського городища 
    Пеляшенко, К.Ю.; Гавриш, П.Я. (Археологія, 2018)
    Публікація присвячена характеристиці комплексу ліпного посуду з розкопок Книшівського городища — археологічної пам’ятки скіфського часу в лісостеповій частині басейну р. Псел.
  • Ліпний посуд Неаполя Скіфського 
    Висотська, Г.М. (Археологія, 1979)
    Керамическое ремесло было одним из распространенных у поздних скифов. В 1959 г. в районе некрополя Неаполя Скифского обнаружены остатки двух печей и многочисленные фрагменты лепной посуды, свидетельствующие о существовании ...
  • Ліпні антропоморфні статуетки з античних пам’яток Нижнього Подністров’я 
    Савельєва, К.С. (Археологія, 2017)
    У статті розглянуто ліпні антропоморфні статуетки з Тіри, Ніконію та городища Надлиманське. Запропоновано їх класифікацію та етнокультурну інтерпретацію.
  • Літня археологічна школа в Більську 
    Могилов, О.Д. (Археологія, 2016)
    У липні та серпні 2015 р. у с. Більськ Котелевського р-ну Полтавської обл. на грандіозному Більському городищі скіфської епохи діяла Літня археологічна школа. Її організаторами виступили Інститут археології НАН України ...
  • Літописне місто Заруб за даними археології, історії та лінгвістики 
    Максимов, Є.В.; Максимов, С.Є. (Археологія, 1989)
  • Літописний Звенигород 
    Ратич, О.О. (Археологія, 1973)
    Летописный Звенигород находился на территории современного с. Звенигорода Львовской области. На сохранившемся городище открыты остатки древнерусских монументальных строений: храма и княжеского дворца. Здания сооружены в ...
  • Літописний Чучин 
    Довженок, В.Й. (Археологія, 1964)
    В 1961 —1962 гг. на территории водохранилища Каневской ГЭС раскапывалось древнерусское городище в с. Балыко-Щучинка, которое является остатками летописного города Чучина. Были открыты остатки укреплений (городни), жилищ ...
  • Літописний "шлях Мономаха": археологічні реалії 
    Казаков, А.Л.; Коваленко, В.П.; Моця, О.П.; Петраускас, А.В.; Ситий, Ю.М.; Скороход, В.М. (Археологія, 2014)
    У «Повчанні дітям» Володимир Мономах розповідає, як під час князювання в Чернігові (1078—1093) він понад 100 разів мчав на виклик батька великого київського князя Всеволода Ярославича до Києва «від заутрені до вечірні». ...
  • Літописні Бакота і Пониззя у Середньому Подністров’ї 
    Маярчак, С.П. (Археологія, 2009)
    У статті узагальнено основні здобутки та окреслено нові перспективи історичних та археологічних студій літописного міста Бакота і його округи, запропоновано нове бачення окремих моментів їхнього минулого.
  • Ломачинське городище 
    Тимощук, Б.О. (Археологія, 1973)
    Городище расположено па высоком мысу левого берега р. Каютин у с. Ломачинцы Сокирянского района Черновицкой области. Его овальная площадка размером 50 X 70 м окружена массивным земляным валом высотой до I м и оборонительным ...
  • Лопаточки пізньопалеолітичного поселення Костенки I 
    Демещенко, С.О. (Археологія, 1995)
    Стаття присвячена первинній систематизації матеріалу з поселення Костенки І за кістковими знаряддями — лопаточками.
  • Лутерії з Ольвії 
    Лейпунська, Н.О. (Археологія, 1980)
    Одной из широко распространенных категорий античной керамики являются так называемые лутерии — сосуды хозяйственного, иногда парадного назначения, служившие для различных омовений и особенно характерные для греческой эпохи. ...
  • Львівський Відділ Інституту Археології АН УРСР в 1944 р. 
    Смішко, М. (Археологія, 1947)
  • Льохи стародавнього Києва кінця Х — першої половини ХІІІ ст. 
    Ієвлев, М.М.; Козловський, А.О. (Археологія, 2011)
    Публікуються матеріали трьох льохів (порубів), виявлених на території Верхнього Києва.
  • Любимівка III — нова пізньопалеолітична пам’ятка на Нижньому Дніпрі 
    Оленківський, М.П. (Археологія, 1986)
    Местонахождение Любимовка III открыто в 1976 г. у с. Любимовка Каховского района Херсонской области. На основании коллекции кремниевых изделий оно датируется концом позднего палеолита. Определяющими типами изделий со ...
  • Любитівський човен — унікальна пам’ятка судноплавства 
    Мордовськой, М.М.; Шаповалов, Г.І. (Археологія, 2010)
    Подано обміри й технічні характеристики стародавнього човна-довбанки з Західної Волині, а також символи, нанесені на внутрішній стінці правого борту.
  • Любомир Михайлина. Слов’яни VIII-X ст. між Дніпром і Карпатами 
    Терпіловський, Р.В.; Горбанено, С.А. (2008)
    Рецензія на книгу: Л.П. Михайлина. Слов’яни VIII—X ст. між Дніпром і Карпатами. - К.: Інститут археології НАН України, 2007. — 300 с.

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис