У статті порівнюється законодавство України та деяких зарубіжних країн, що визначають правовий статус патентних повірених, форми їхньої діяльності. На підставі проведеного порівняння автор робить висновок про доцільність розмежування патентних повірених на тих, які працюють самостійно та на тих, що працюють за наймом. Висловлюється також думка про недоцільність запровадження виключного представництва у сфері інтелектуальної власності лише патентними повіреними. Ключові слова: патентний повірений, правовий статус патентних повірених, інтелектуальна власність.
В статье проводится сравнение законодательства Украины и законодательства некоторых зарубежных стран, регулирующего деятельность патентных поверенных и правовые формы такой деятельности. На основании проведённого сравнения автор приходит к выводу о необходимости разделения патентных поверенных на тех, которые работают самостоятельно и тех, которые являются наёмными работниками. Автор выражает мысль о недопустимости закрепления исключительного представительства в сфере интеллектуальной собственности только патентными поверенными. Ключевые слова: патентный поверенный, правовой статус патентных поверенных, интеллектуальная собственность.
This article is devoted to the comparison of the Ukrainian legislation with the legislation of foreign countries that regulates the activity of patent attorneys and the law forms of such activity. On the base of such comparison the author comes to conclusion of the necessity to divide patent attorneys on two groups - the ones who works separately, and the others, who are employed. The author expresses the idea of impermissibility to fasten in law the priority of patent attorneys to be representatives in patent law exceptionally. Key words: patent agent, legal status of a patent agent, intellectual property.
