Дана стаття присвячена рефлексивному дослідженню філософсько-естетичної теорії Мартіна Гайдеггера, аналіз якої засвідчує основоположну роль онтології у визначенні статусу художнього твору. В якості ключового теоретико-методологічного фактору естетичної теорії розглядається вчення про буття. В статті реконструюється підхід М.Гайдеггера до сутності художнього твору з урахуванням його онтологічного обґрунтування як "істини буття" Особлива увага приділяється проблемі співвідношення речі та художнього твору. Поглиблений аналіз та дослідницьке застосування основних концептів і принципів "фундаментальної онтології" дозволяють розкрити сутність і функції художньо-естетичного в контексті фундаментальних буттєвісних взаємозалежностей.
Статья посвящена критико-рефлексивному исследованию философско-эстетической теории Мартина Хайдеггера, анализ которой свидетельствует о ключевой роли онтологии в определении статуса художественного произведения. В качестве основополагающего теоретико-методологического фактора эстетической теории рассматривается теория бытия. В статье реконструируется подход М.Хайдеггера к сущности художественного произведения как к "работе истины бытия". Особенное внимание уделяется проблеме соотношения вещи и художественного произведения. Углубленный анализ основных концептов и принципов "фундаментальной онтологии" позволяет раскрыть сущность и функции художественно-эстетического в контексте фундаментальных онтологических взаимосвязей.
The article is devoted to research of the main principles of Martin Heidegger`s aesthetic theory. The analysis of his theory speaks about a significant role of ontology in definition of the status of art works. The essence of works is considered as "work of true of being". The especial attention is given a problem of a parity of a thing and a work of art.
