Тантризм в контексте теории мистического опыта просветления

Abstract

У статті досліджується індійський тантризм і робиться висновок, що він постає іманентним містичним напрямом, який стверджує тотожність індивідуального та абсолютного духовного начал. Він відноситься до холічного містицизму, що закликає до прийняття матеріального буття у всіх його аспектах. Основними методами просвітлення у тантризмі є медитація і різноманітні види йоги тіла (пранаяма, асана, сексуальна йога). Не використовується в цій формі містичного досвіду такий метод як бхакті, почуттєво-емоційне служіння Абсолюту шляхом віри та любові.

В статье исследуется индийский тантризм и делается вывод, что он является имманентным мистическим направлением, которое утверждает тождественность индивидуального и абсолютного духовного начал. Он относится к холическому мистицизму, который призывает к приятию всех аспектов материального бытия. В качестве основных методов просветления в тантризме используется медитация и разнообразные виды йоги тела (пранаяма, асана, сексуальная йога). Практически не используется в данной форме мистического опыта такой метод как бхакти, чувственно-эмоциональное служение Абсолюту путем любви и веры.

The article studies Indian tantrism and the conclusion can be made that it is an immanent mystical policy which affirms the identity of individual and absolute origins. It has to do with the whole mysticism which appeals to accept all the aspects of the material being. As the main methods of enlightening tantrism uses meditation and different kinds of body yoga (pranayama, asana, sexual yoga). Such method as bhakti, the sensual and emotional service to the Absolute by means of love and faith, is not practically used in this form of the mystical experience.