Починаючи з 40-х рр. XIX ст., Бельгія проводила політику, націлену на здобуття колоніальних володінь в Африці. Леопольд II, продовжуючи політику свого батька, перейшов до активних дій. Постійно відстежуючи ситуацію в Африці, він першим звернув увагу на успіхи Стенлі. У даній ситуації труднощі в освоєнні басейну Конго були вигідними Леопольду II, оскільки стримували амбіції багатьох європейських політиків. До приходу Стенлі в басейн Конго, в регіоні не існувало постійної централізованої влади, проте за короткий термін йому вдалося створити видимість бельгійської присутності на території, колосальній за своєю площею.
Начиная c 40-х гг. XIX в., Бельгия проводила политику, нацеленную на приобретение колониальных владений в Африке. Леопольд II, продолжая политику своего отца, перешел к активным действиям. Постоянно отслеживая ситуацию в Африке, он первым обратил внимание на успехи Стэнли. В данной ситуации трудности освоения бассейна реки Конго были выгодными Леопольду II, так как сдерживали амбиции многих европейских политиков. До прихода Стэнли в бассейн Конго, в регионе не существовало постоянной централизованной власти, однако за короткое время ему удалось создать видимость бельгийского присутствия на территории, колоссальной по своей площади.
Since the 40-s of the XIX cent., Belgium started implementing policy, aiming at gathering large colonies in Africa. Leopold II, continuing his father’s policy, undertook more active steps. Monitoring the situation in Africa permanently, he was the first who paid attention to successes of Stanly. In these circumstances Leopold II profited from the difficulties which appeared in the process of reclaiming new territories in the basin of Congo river, as they restricted ambitions of many European politicians. Up to the arrival of Stanly, there was no stable central power in the region, but soon he did his best to create an illusion of Belgian presence covering the huge territories.