Мета статті полягає в обґрунтуванні додаткової версії щодо сутності рельєфного зображення, знайденого в Чернігові в 1948 р. під час дослідження Борисоглібського собору. Послуговуючись
методами герменевтичного кола та презумпції головних культуротворчих джерел, автор указує
на цілком вірогідну доцільність вивчення різьблених малюнків, які, мабуть, являють собою не тільки художню, але й смислову цілісність, за допомогою апеляції до біблійних текстів, аналізу образності на сторінках Святого Письма. Такий підхід уможливлює висновок про істотну подібність,
що існує між досліджуваним зображенням та старозавітною притчею про двох великих орлів,
кедр та лозу, яку ми знаходимо в Книзі пророка Єзекіїля. Із цього погляду, як можна припустити,
загадкове зображення химерної істоти, відомої під назвою «Чернігівський звір», слід трактувати
як збірний образ згадуваного в першоджерелі фараона й водночас як образ диявола.
The aim of the study is to ground additional version of what was depicted on relief found in the process
of exploration of Chernihiv St. Borys and Hlib cathedral (12th c.) in 1948. Using methods of the hermeneutical
circle and of the main culture-creating sources presumption, the author underlines that the artifact
pictures are most likely a sense complex, not just an artistic one; it should be explored with the help of
appealing to the Bible texts and analysis of image system of the Holy Writ. Such approach makes possible a
conclusion about essential similarity between the relief picture and an Old Testament parable of two great
eagles, cedar and vine, which we see in the Book of Ezekiel (Ezek. 17:1–10). From this point of view, as we
can suppose, a mysterious symbol of the relief depicting some chimeric animal (known as «Chernihiv
beast») presents a collective image of pharaoh (who is also mentioned in the analyzed text) and at the same
time as an image of the devil.
