"…я не трачу надії потрапити якось до Києва": україномовні автобіографії Ієремії Айзенштока (1931, 1946, 1949, 1975)

Abstract

У статті проаналізовано п’ять україномовних автобіографій українського літературознавця Ієремії Айзенштока (1931, 1946, 1949, 1975) та неопубліковані листи вченого до українських колег 1920–1970-х рр. Цей матеріал дозволяє досягти головної мети, а саме реконструювати маловідомі, а то й зовсім не відомі сторінки життя вченого. Йдеться про співпрацю з біографічним словником ВУАН, який робився під керівництвом Михайла Могилянського кін. 1920 – поч. 1930-х рр., трагічні події «самокритики» серед науковців 1930-х рр., а також спробу дослідника повернутися в Україну 1946–1947 рр. та захистити докторську дисертацію, боротьбу з «буржуазними націоналістами та космополітами» (1946–1949). Методологія. У статті авторка спирається на культурно-історичний підхід до вивчення літератури. Наукова новизна полягає у введені до наукового обігу невідомої раніше автобіографії І. Айзенштока, аналізі великого комплексу листування вченого з українськими радянськими літературознавцями. Зроблена в статті реконструкція історико-культурного контексту написання україномовних автобіографій І. Айзенштока дозволяє виявити важливі події наукового життя вченого та зробити висновки про те, що деякі епізоди своєї наукової кар’єри він свідомо замовчував. Насамперед йдеться про процеси «самокритики» 1930-х рр., «чистки» наукових установ та знищення літературознавчих шкіл в Україні, репресії кінця 1940-х рр. Приклад І. Айзенштока демонструє, як в 1940-х рр., у період «боротьби з буржуазним націоналізмом та космополітизмом», вивчення компаративістики замінювалося виконанням партійних директив.

The article analyzes five autobiographies of the Ukrainian literary critic Ieremia Aizenshtok (1931, 1946, 1949, 1975) and unpublished letters of the scientist to his Ukrainian colleagues in the 1920–1970s. This material allows us to achieve the main goal, which is to reconstruct little-known, or even completely unknown, pages of the scholar’s life. It is about cooperation with The biographical dictionary of the Ukrainian Academy of sciences, which was made under the leadership of Mykhailo Mohylyanskyi in the late 1920s – the early 1930s, the tragic events of «self-criticism» among scientists in the 1930s, as well as the scientistʼs attempt to return to Ukraine in 1946–1947 and defend his doctoral thesis, the struggle against «bourgeois nationalists and cosmopolitans» (1946–1949). Methodology. In the article, the author relies on a cultural and historical approach to the study of literature. The scientific novelty lies in the of I. Aizenshtok ʼs previously unknown autobiography into scientific circulation, the analysis of a large complex of correspondence between the scientist and Ukrainian Soviet literary critics. The reconstruction of the historical and cultural context of the writing of his Ukrainian-language autobiographies made in the article allows us to identify important events in the life of the scientist and to draw conclusions that he deliberately kept silent about some episodes of his scientific career. First, it is about the processes of «self-criticism» of the 1930s, the «cleansing» of scientific institutions and the destruction of literary schools in Ukraine, and the repressions of the late 1940s. The example of Aizenshtok demonstrates how in 1940s, during the «struggle against bourgeois nationalism and cosmopolitanism», comparative studies were replaced by the implementation of party directives.