Upper Palaeolithic Occupations in The Middle Dnister Valley: Zooarchaeological Studies in the Doroshivtsi III Site (Ukraine) — Campaign 2019

Abstract

In 2019, new excavations were carried out at Doroshivtsi III site, dated to the Last Glacial Maximum. Ten identifiable archaeological levels belong to the Gravettian technocomplex. In the article, detailed data about the faunal remains is presented. The remains of reindeer, horses, mammoths, a wolf, a vulpine, and also a crow have been identified. According to the data, the main species for hunting were reindeer, then horses. In comparison with the sector of earlier excavations, in 2007— 2010, the same species are represented on the site as well as a wolf, but the remains are less concentrated in the area, which may indicate a different purpose for the sector of 2019.

У прикарпатській зоні, у південній частині басейнів Серету, Прута та Дністра, зокрема на палеолітичних пам’ятках Румунії та Республіки Молдова, засвідчено різноманітну діяльність первісної людини у час останнього льодовикового максимуму (LGM). Північніше, в районі середнього Подністров’я, на заході України, при дослідженні стоянки Дорошівці III було отримано нові результати, які підтвердили попередні дані, а також стали ключовими для відтворення людської діяльності в найбільш холодний відрізок часу. У 2019 році поновилися дослідження верхньопалеолітичної стоянки Дорошівці ІІІ, яка існувала в часи останнього льодовикового максимуму. Зафіксовано десять археологічних шарів з артефактами граветського технокомплексу. У статті представлено результати детального археозоологічного аналізу фауністичних решток. Загалом, можна говорити про добру збереженість кісткового матеріалу. У процесі досліджень було ідентифіковано останки північного оленя, коня, мамонта, вовка та лисиці, а також ворону. Наразі ми маємо небагато даних для шарів 0, 5а, 6 і 8. Фауністичні рештки у шарах 1 та 2 довгий час перебували просто неба. Результати аналізу фауністичних решток свідчать, що основними видами полювання були північні олені та потім — коні. Довгі кістки коней і оленів мають сліди переломів що пов’язано з добуванням кісткового мозку. У археологічних шарах 4 і 5 північний олень був представлений переважно дорослими особинами та дитинчатами. Подібний склад типовий для літніх стад тварин. Коні представлені дорослими особинами та молоддю, що загалом характерно для змішаних табунів. Рештки мамонтів належать також дорослим і молодим особинам. Кістки мамонтів могли бути зібрані із недавно впольованих тварин. Склад фауни тотожний матеріалам із розкопок 2007—2010 рр. (розкоп І). Також варто зауважити, що в колекції 2019 р (розкоп ІІ) вперше ідентифіковано кістки вовка. Щільність кісток у цій частині поселення менша порівняно з розкопом І. Неочікувано з’ясувалося, що у цьому секторі краще представлений мамонт. Імовірно, що тварини помирали на місці. Невелика кількість фауністичних решток та крем’яних артефактів свідчить про відмінне від сусіднього сектора призначення ділянки.