Статья посвящена проблемам датировки одной из важнейших для Северного Причерноморья групп краснолаковой керамики — Восточной сигиллаты В (Eastern sigillata В), обнаруженной при раскопках позднескифского некрополя Бельбек IV.
В другій половині І — першій половині II ст. н. е. серед імпортної керамічної продукції на ринках Середземномор’я та Причорномор’я домінує Східна сигилата В, яка виготовлялася в Траллах. У могильнику Бельбек IV Східна сигилата В репрезентована 49 посудинами, що становить майже 100 % імпортної кераміки того часу. Переважна кількість посудин ESB — відкриті форми (тарілки, чаші та ін.), що пов’язано з проблемами транспортування: зручністю пакування і компактністю саме цих форм, а також крихкістю глини ESB.
Приводом для написання цієї статті стала публікація В.В. Кропотова щодо датування фібул (пізнішого датування ESB) та появи ESB в Криму в першій половині II ст. н. е. за датуванням фібул. В.В. Кропотов дійшов висновку щодо появи могильників Бельбек IV, Завітне та інших лише на початку II ст. н. е.
З погляду автора, могильники Бельбек IV, Завітне та інші виникли у другій половині І ст. н. е., а поховання в Усть-Альмінському некрополі й не припинялися. Висновки В.В. Кропотова стосовно виникнення могильників у Південно-Західному Криму внаслідок сарматської міграції початку II ст. н. е. потребують більш аргументованого дослідження.
Критичний аналіз публікації В.В. Кропотова дав змогу уточнити датування декількох комплексів могильника Бельбек IV. Головний висновок В.В. Кропотова щодо появи ESB в Криму лише в першій половині II ст. н. е. невірний. Східна сигилата В появляється одночасно у другій половині І ст. н. е. в могильниках Південно-Західного Криму і решти центрів Північного Причорномор’я, а в першій половині II ст. її кількість зменшується. До середини століття вона повністю зникає, що абсолютно збігається і з середземноморською хронологією.
Eastern sigillata B, which was produced in Trail, prevailed among the imported ceramic products on the markets of the Mediterranean and Black Sea regions in the second half of the I — the first half of the II century AD. In the sepulcher of Bel’bek IV, it is represented by 49 vessels, which comprise almost 100% of the imported ceramics of that time. The overwhelming majority of ESB vessels are open forms (plates, cups, etc.), which is related to the problems of transport: the convenience of packing, the compactness of just these forms, and the brittleness of ESB clay.
The reason for writing this paper is the publication by V. V. Kropotov. Based on the dating of fibulas, he believed that ESB appeared in the Crimes in the first half of the II century AD.
But it is absolutely obvious that the sepulchres of Bel’bek IV and Zavitne arose in the second half of the I century AD, and burials in the Ust-Al’minsk necropolis were not stopped. Therefore, the conclusions of V. V. Kropotov as for the appearance of the sepulchers in southwest Crimea due to the Sarmatian migration require more arguments.
The critical analysis of Kropotov’s paper enables us to refine the dating of several complexes of the sepulcher of Bel’bek IV. Moreover, the principal conclusion made by V. V. Kropotov for the appearance of ESB in Crimea only in the first half of the II century AD is wrong. ESB appeared simultaneously in the sepulchers of southwest Crimea and the rest centers of the south Black Sea region in the second half of the I century AD, and its amount decreased in the first half of the II century AD. In the middle of the II century AD, it almost completely vanished, which exactly coincided with the Mediterranean chronology.
