Шаповалов Г. Корабли веры. Судоходство в духовной жизни древней Украины. — Запорожье: Дикое поле, 1997 — 156 с.

Abstract

Майже в усіх культурних традиціях збереглися прадавні уявлення про водне середовище як першостихію, з якої виникло життя, а в деяких традиціях — і людська цивілізація. Човен був найдавнішим транспортним засобом, який винайшло людство ще принаймні в епоху мезоліту, і з ним пов’язані перші кроки цивілізації людства. Водне середовище завжди сприймалося як амбівалентне: як життєдайне і захисне, з одного боку, і як руйнівна і небезпечна стихія, втілення світу померлих — з іншого. Все це відбилося і в уявленнях, пов’язаних з судноплавством. Важливим був також момент соціального престижу: від могутності флоту залежали міцність і велич суспільств та їх володарів. На території сучасної України, яка мала великі судноплавні ріки, насамперед Дніпро, і вихід до узбережжя двох морів, судноплавство і пов’язані з водним середовищем народні уявлення залишили помітний відбиток у духовній культурі. Рецензується монографія Г. Шаповалова, який багато років присвятив всебічному вивченню даної теми.