The different opinions have been put forward about the
neolithization of the Azerbaijan. Some researchers note that the
South Caucasus’ Neolithic culture is related to Mesopotamia
by origin; some note that this culture developed based on
local traditions. New researches conducted in the territory of
Nakhchivan are essential for solving these problems.
New excavations conducted in Kultepe I, located near the
city of Nakhchivan, led to the discovery of new facts related
to the peopling history of this site and the peculiarities of the
Kultepe culture. Studies show that there were various centers
of Neolithic cultures’ formation in the VII—VI millennia BC
in Azerbaijan. Moreover, the Kultepe is the oldest ceramic
Neolithic site in the South Caucasus. Outputs of these studies
indicate that Azerbaijan’s Neolithic cultures have no sources
in the Middle East’s monuments.
Про неолітизації Азербайджану висувалися різні думки. Деякі дослідники відзначають, що ця культура за походженням пов’язана з Месопотамією, інші ж вважали, що вона розвивалася на основі місцевих традицій і міграцій
з Месопотамії. У вирішенні цих проблем надзвичайно цінні нові дослідження, що проводяться в південному регіоні Азербайджану, зокрема на території Нахчиван.
Нові розкопки, проведені в 2013—2018 рр. на поселенні Кюльтепе I, розташованого недалеко від м. Нахчиван, привели до виявлення нових фактів, пов’язаних з історією заселення зазначеної місцевості і особливостями
кюльтепінской культури. Ці знахідки свідчать, що поселення Кюльтепе утворилося в другій половині VII тис. до
н. е. що відповідає пізньому періоду неоліту. Нові знахідки надзвичайно важливі для оцінки культури неоліту.
Неолітична культура Кюльтепе I загалом характеризується архітектурою округлого плану, вогнищами на
кам’яній підлозі, зібганими похованнями, полірованої керамікою червоно-оранжевого кольору, виготовленої
з додаванням соломи та з рельєфним орнаментом, знаряддями праці з обсидіану чорно-коричневого кольору,
кременю, інших каменів, а також кісток і рогу. Матеріали, виявлені в самих нижніх шарах Кюльтепе, датовані
6370—5200 рр. Мають схожі риси з матеріалами пам’яток Ментештепе, Камільтепе, Хатунарх, Техут, Масис-Блур,
що належать до VI тис. до н. е. Але кераміка Кюльтепе все ж має свої особливості. Це було пов’язано, з одного
боку, з локальним розвитком культури Кюльтепе, а з іншого — з архаїчністю Кюльтепінской кераміки.
Дослідження показують, що в VII—VI тис. до н. е. в Азербайджані були різні осередки формування неолітичних
культур. Кераміка месопотамского походження, виявлена з неолітичного шару Кюльтепе під час розкопок під керівництвом О. Г. Абібуллаєва показує наявність між Месопотамією і Південним Кавказом культурно-економічних
зв’язків, і певних міграцій, однак неолітичні культури Південного Кавказу, зокрема культура Кюльтепе, мали
локальні особливості. Про це свідчить і округла архітектура Кюльтепе, і використання на цьому поселенні місцевого обсидіану з родовищ Південного Кавказу, на відміну від країн Близького Сходу. Ймовірно, ця культура, яка
сформувалася в Кюльтепе в третій чверті VII тис. до н. е., певним чином вплинула на регіони Міль-Муга-Карабах
і долину Агри, в яких переважає кераміка з домішкою полови. Разом з тим у VI тис. до н. е. культура Міль-МугаКарабаху відрізнялася певними особливостями, зокрема керамікою із відтискною орнаментацією.
Кюльтепе є найдавнішим поселенням керамічного неоліту на Південному Кавказі. Ця пам’ятка поряд з Південним Кавказом має спільні риси з пам’ятками басейну Урмии. Цей факт свідчить про те, що в епоху неоліту
культурно-економічні зв’язки між Південним Кавказом та Урмийським басейном здійснювалися через Нахчиван. Але аналіз як пам’яток Урмийського басейну, розташованого на південь від р. Араз, так і поселень, які називаються культурою Шомутепе-Шулавері, розташованих на півночі, свідчать про те, що вони були заселені після
Кюльтепе. Незважаючи на те, що під час останніх досліджень були отримані певні знахідки, що належали до епохи докерамічного неоліту, однак поки фактів недостатньо. Ймовірно, відсутність на Південному Кавказі, зокрема
і в Азербайджані періоду докерамічного неоліту, було пов’язано з недостатнім вивченням цієї культури. Результати досліджень показують, що неолітичні культури Азербайджану не мають витоків у пам’ятках Близького Сходу.
Вона формувалася в результаті розвитку місцевих тенденцій, мабуть, за сприяння міграції населення Близького і
Середнього Сходу.
О неолитизации Азербайджана выдвигались различные мнения. Некоторые исследователи отмечают, что эта
культура по происхождению связана с Месопотамией, некоторые отмечают, что она развивалась на основе
местных традиций и миграций из Месопотамии. В решении этих проблем чрезвычайно ценны новые исследования, проводимые в южном регионе Азербайджана, в том числе на территории Нахчывана.
Новые раскопки, проведенные в 2013—2018 гг. на поселении Кюльтепе I, расположенного недалеко от города Нахчывана, привели к выявлению новых фактов, связанных с историей заселения указанной местности и
особенностями кюльтепинской культуры. Эти находки свидетельствуют, что поселение Кюльтепе заселено во
второй половине VII тыс. до н. э. что соответствует позднему неолиту. Новые находки чрезвычайно важны для
оценки культуры неолита.
Неолитическая культура Кюльтепе I в основном характеризуется архитектурой округлого плана, очагами на
каменном полу, скорченными погребениями, полированной керамикой красно-оранжевого цвета изготовленной из соломы с рельефным орнаментом, орудиями труда из обсидиана черно-коричневого цвета, кремня, других
камней, а также костей и рога. Материалы, обнаруженные в самых нижних слоях Кюльтепе, датированные 6370—
5200 гг., имеют сходные черты в материалах памятников Ментештепе, Камильтепе, Хатунарх, Техут, Масис-Блур, которые относятся к VI тыс. до н. э. Но керамика Кюльтепе отличается своеобразными особенностями. Это было
связано, с одной стороны, с локальным развитием культуры Кюльтепе, а с другой — с архаичностью Кюльтепинской керамики.
Исследования показывают, что в VII—VI тыс. до н. э. в Азербайджане имелись различные очаги формирования
неолитических культур. Керамика месопотамского происхождения, обнаруженная из неолитического слоя Кюльтепе во время раскопок под руководством О. Г. Абибуллаева показывает наличие между Месопотамией и Южным
Кавказом культурно-экономических связей, и определенных миграций, однако неолитические культуры Южного Кавказа, в том числе культура Кюльтепе, имели локальные особенности. Об этом свидетельствует и округлая
архитектура Кюльтепе, и использование на этом поселении местного обсидиана из месторождений Южного Кавказа, в отличие от стран Ближнего Востока. Вероятно, эта культура, сформировавшаяся в Кюльтепе в третьем четверти VII тыс. до н. э., оказала определенное влияние на регионы Миль-Муган-Карабах и долину Агры, в которых
преобладает керамика с примесью мякины. Наряду с этим в VI тыс. до н. э. культура Миль-Муган-Карабаха отличалась определенными особенностями, больше всего керамикой с вдавленной орнаментацией.
Кюльтепе является самым древним поселением керамического неолита на Южном Кавказе. Этот памятник
наряду с Южным Кавказом имеет общие черты с памятниками бассейна Урмии. Этот факт свидетельствует о том,
что в эпоху неолита культурно-экономические связи между Южным Кавказом и Урмийским бассейном осуществлялись через Нахчыван. Но анализ как памятников Урмийского бассейна, расположенного к югу от р. Араз, так
и поселений, называемых культурой Шомутепе-Шулавери, расположенных на севере, свидетельствуют о том,
что они были заселены после Кюльтепе. Несмотря на то, что в ходе последних исследований были получены
некоторые находки, относящиеся к эпохе докерамического неолита, но пока фактов недостаточно. Вероятно,
отсутствие на Южном Кавказе, в том числе и в Азербайджане периода докерамического неолита, было связано
с недостаточным изучением этой культуры. Результаты исследований показывают, что неолитические культуры
Азербайджана не имеют истоков в памятниках Ближнего Востока. Они формировалась в результате развития
местных тенденций, по-видимому, благодаря содействию миграции населения Ближнего и Среднего Востока.
