У статті охарактеризований розвиток основних сегментів інформаційно-комунікаційного простору України в умовах російсько-української війни. Визначені чинники, які вплинули на динаміку
споживання медіа громадянами України, а також умови, що визначають рівень довіри громадян до
різних джерел інформації та специфіку їх верифікації. Мета полягає у визначенні впливу російсько-української війни на характер змін інформаційно-комунікаційного середовища України та окресленні засобів протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям, спрямованим проти суверенітету та територіальної цілісності України. У дослідженні використані загальнонаукові методи
аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, узагальнення, а також спеціальні методи
дискурс-аналізу, контент-аналізу. Новизна дослідження полягає в тому, що воно є однією з перших
в Україні спроб комплексного аналізу динаміки інформаційно-комунікаційного простору України в
умовах російсько-української війни. Висновки. В умовах війни українські громадяни змогли створити комфортне для патріотів
країни інформаційне поле, орієнтоване на поширення впевненості у можливості перемогти агресора. Це дозволило тривалий час успішно протистояти впливу ворожих інформаційно-психологічних
операцій. Цьому певний час сприяла сформована звичка перевіряти інформацію, а також доступність альтернативних джерел контенту в соцмережах, відеохостінгах та месенджерах. З часом
соцмережі все частіше почали використовувати для поширення антиукраїнських наративів, що
змусило Україну вдатися до нових форм контролю за розповсюдженням інформації. Водночас
зусилля держави з протидії поширенню інформації, спрямованої на порушення територіальної цілісності та суверенітету України, є недостатніми. Для виправлення ситуації потрібні скоординовані зусилля органів управління, правоохоронних органів та українського громадянського суспільства, спрямовані на формування середовища, для якого антиукраїнські випади будуть неприйнятними, а критика влади буде виключно конструктивною, спрямованою не на дестабілізацію ситуації в
державі, а на покращення роботи владних структур.
The article characterized the development of the main segments of the information and communication
space of Ukraine under conditions of the Russian-Ukrainian war. The factors that have influenced the dynamics
of media consumption by Ukrainian citizens, as well as the conditions that determine the level of
public trust in various sources of information and the specifics of their verification are identified. The goal
is to determine the impact of the Russian-Ukrainian war on the nature of changes in Ukraine’s information
and communication environment, and to outline the means of counteracting enemy information and psychological
operations aimed at the sovereignty and territorial integrity of Ukraine. The study uses methods
of analysis and synthesis, induction and deduction, abstraction, generalization, discus analysis and content
analysis. The novelty of the study is that it one of the first attempts in Ukraine to comprehensively analyze
the dynamics of the information and communication space of Ukraine in conditions of Russian-Ukrainian
war.
Conclusions. During the war Ukrainian citizens were able to create an information field that comfortable
for patriots of the country, focused on spreading confidence in the ability to defeat the aggressor.
This made it possible for a long time to successfully resist the influence of hostile information and psychological
operations. This was facilitated for some time by the established habit of checking information, as
well as the availability of alternative sources of content in social networks, video hostings, messengers.
Gradually, social networks were increasingly used to spread anti-Ukrainian narratives, forcing the state to
resort to new forms of control over the dissemination of information. The state’s efforts to counteract the
dissemination of information aimed at violating the territorial integrity and sovereignty of Ukraine are insufficient.
Coordinated efforts of government, law enforcement agencies and civil society are needed. We
need to create an environment for which anti-Ukrainian attacks will be unacceptable. Criticism of the should
be constructive, aimed not to destabilized the situation in the state, but at improving the work of power
structures.