Мета дослідження – розглянути й вивчити, як саме представив Іоаникій Галятовський гетьмана Самойловича та Військо Запорозьке у передмові до «Скарбниці потрібної» (1676). Методи дослідження: описовий та дискурс-аналіз, який дозволяє кожен наступний текст розглянути як висловлювання з приводу певної теми в актуальному контексті. Новизна дослідження полягає у вивченні як образу гетьмана Самойловича з передмови до збірки «Скарбниця потрібна» Іоаникія Галятовського, так і способів художньої репрезентації Війська Запорізького.
Висновки: У другій половині XVII ст. чернігівське інтелектуальне коло було «виключною точкою перетину» (за термінологією Мішеля Фуко), де зберігалися традиції Київської митрополії й
формувалася ідентичність української козацької держави. Показово, що державна й духовна еліта
походили з одного інтелектуального кола – Могилянської колегії. І в той час, коли державотворці
працювали, тобто захищали й воювали, духовенство – молилося, виховувало суспільство, формувало ідеологію й створювало позитивний образ Війська Запорозького та його очільників. Більше того,
церковні діячі як письменники допомагали через друковану продукцію провадити нову політику
Гетьманщини. І чим далі, тим більше вона була суголосною з політикою Російського царства. Для
творення позитивного образу як гетьмана, так і козаків Галятовський висвітлює їх дії задля спасіння душі, діяльність на славу Церкви, відповідність життєвої поведінки вченню київського церковного кола про віру і справи. Окрім того, сарматський ідеал став імпліцитною моделлю формування цих образів. У тексті постійно наголошується на Богородиці як опікунці гетьмана й козаків.
Подальше дослідження цієї теми можна провадити, вивчаючи її послідовне розгортання в часі, а
саме – через передмови до книг, панегірики та козацькі літописи.
The purpose of our research is to examine and study how exactly Ioanikyi Galyatovs’ky presented Hetman
Samoilovych and the Zaporizhzhya Army in the preface to «Skarbnytsia Potribna» («Necessary Treasury
») (1676). Research methods: descriptive and discourse analysis, which allows each subsequent text to
be considered as a statement about a certain topic in a current context. The novelty of the study consists in
studying both the image of Hetman Samoilovych from the preface to the collection «Skarbnytsia Potribna»
by Ioanikiy Galyatovs`ky, and the methods of artistic representation of the Zaporizhzhya Army.
Conclusions: In the second half of the 17th century, the Chernihiv intellectual circle was «an exceptional
point of intersection» (according to the terminology of Michel Foucault), where the traditions of the
Kyiv Metropolis were preserved and the identity of the Ukrainian Cossack state was formed. It is significant
that the state and spiritual elite came from the same intellectual circle – the Mohyla Collegium. And at
the time when the state-makers worked, i.e. defended and fought, the clergy prayed, educated the society,
formed some ideology and created a positive image of the Zaporizhzhya Army and its leaders. Moreover,
church figures as writers helped to implement the new policy of the Hetmanate through printed products.
And the further, the more it was consonant with the policy of the Russian Empire. To create a positive image
of both the hetman and the Cossacks, Galyatovs`ky highlights their actions for the salvation of the soul,
activities for the glory of the church, conformity of life behavior to the teachings of the Kyiv church circle
about faith and deeds. In addition, the Sarmatian ideal became an implicit model for the formation of these
images. The text constantly emphasizes the Mother of God as the guardian both the Hetman and the Cossacks.
Further research on this topic can be conducted by studying its sequential unfolding over time, namely
through prefaces to books, panegyrics, and Cossack chronicles.
Українська політична еліта в літературному дискурсі представників Київської митрополії ХVII століття
