Система випереджальних індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід

Abstract

Запорукою успішного економічного розвитку є індустріалізація, яка відбувається у світі в нових технологічних умовах. У зв'язку з цим аналітики, підприємці, урядовці, політики на місцевому та національному рівнях зацікавлені у своєчасній та достовірній інформації про стан і перспективи розвитку національної промисловості. Для отримання сигналів про зміну економічної активності в найближчому майбутньому економісти використовують випереджальні індикатори − динамічні ряди даних, що демонструють досить стійкий зв'язок із базовим рядом даних макроекономічного циклу розвитку в тій чи іншій країні. Проте через особливості розвитку кожній державі доводиться знаходити власні рішення в цій предметній сфері. Зосереджено увагу на випереджальних індикаторах розвитку промисловості. Метою статті є узагальнення накопиченого досвіду у сфері короткострокового прогнозування розвитку промисловості на основі аналізу динаміки індикаторів, які мають випереджальний зв'язок із промисловим виробництвом, та обґрунтування рекомендацій щодо можливостей їх використання для короткострокового прогнозування промислового розвитку України. У результаті узагальнення світового досвіду використання випереджальних індикаторів з урахуванням національної промислової специфіки висунуто дві робочі гіпотези. Перша ґрунтується на таких положеннях: при прогнозуванні поворотних моментів економічної активності в національній промисловості необхідно орієнтуватися на загальні та специфічні випереджальні індикатори країн, які є основними партнерами України, особливо тих, до яких експортуються товари промислової групи; до переліку показників-кандидатів слід включати світові ціни на енергоносії з урахуванням значної залежності національного виробництва від імпорту вуглеводнів; крім реальної грошової маси, на динаміку промислової доданої вартості впливають інші монетарні чинники − курс гривні до долара та індекс долара США, що пояснюється відкритістю національної економіки, її малим розміром, спеціалізацією на сировинному експорті та значною залежністю від імпорту промислових товарів, необхідних для створення продукції з високою доданою вартістю. Для подальшої перевірки цієї гіпотези запропоновано розподілити відповідні показники на чотири групи: побудовані за результатами опитувань на підприємствах, показники фінансової діяльності підприємств, грошово-кредитні та соціально-економічні. При цьому доступність даних й оперативність оновлення (не рідше ніж раз на квартал) є ключовою умовою їх включення до вибірки кандидатів. Друга робоча гіпотеза полягає в тому, що запропоновані показники можуть служити індикаторами для надання ранніх сигналів про динаміку доданої вартості, створеної у промисловості. Для її перевірки на практиці потрібно сформувати базу даних щодо індикаторів, які можна використовувати для прогнозування динаміки валової доданої вартості у промисловості, виконати математичні розрахунки (побудувати кількісні залежності доданої вартості від обраних індикаторів з урахуванням часового лагу), інтегрувати окремі індикатори у зведений індекс промислового розвитку. Вирішення цих завдань є предметом подальших досліджень.

Залогом успешного экономического развития является индустриализация, которая происходит в мире в новых технологических условиях. В этой связи аналитики, предприниматели, члены правительства, политики на местном и национальном уровнях заинтересованы в своевременной и достоверной информации о состоянии и перспективах развития национальной промышленности. Для получения сигналов об изменении экономической активности в обозримом будущем экономисты используют опережающие индикаторы – динамические ряды данных, демонстрирующие достаточно устойчивую связь с базовым рядом данных макроэкономического цикла развития в той или иной стране. Однако из-за особенностей развития каждому государству приходится находить собственные решения в этой предметной сфере. Сосредоточено внимание на опережающих индикаторах развития промышленности. Целью работы является обобщение накопленного опыта в сфере краткосрочного прогнозирования развития промышленности на основе анализа динамики индикаторов, имеющих опережающую связь с промышленным производством, и обоснование рекомендаций относительно возможностей их использования для краткосрочного прогнозирования промышленного развития Украины. В результате обобщения мирового опыта использования опережающих индикаторов с учетом национальной промышленной специфики выдвинуты две рабочие гипотезы. Первая основана на следующих положениях: при прогнозировании поворотных моментов экономической активности в национальной промышленности необходимо ориентироваться на общие и специфические опережающие индикаторы стран, являющихся основными партнерами Украины, особенно тех, в которые экспортируются товары промышленной группы; в перечень показателей кандидатов следует включать мировые цены на энергоносители с учетом высокой зависимости национального производства от импорта углеводородов; кроме реальной денежной массы, на динамику промышленной добавленной стоимости оказывают влияние другие монетарные факторы – курс гривны к доллару и индекс доллара США, объясняемый открытостью национальной экономики, ее малым размером, специализацией на сырьевом экспорте и значительной зависимостью от импорта промышленных товаров, необходимых для создания продукции с высокой добавленной стоимостью. Для дальнейшей проверки этой гипотезы предложено разделить соответствующие показатели на четыре группы: построенные по результатам опросов на предприятиях, показатели финансовой деятельности предприятий, денежно-кредитные и социально-экономические. При этом доступность данных и оперативность обновления (не реже чем раз в квартал) являются ключевым условием их включения в выборку кандидатов. Вторая рабочая гипотеза заключается в том, что предложенные показатели могут служить индикаторами для предоставления ранних сигналов о динамике добавленной стоимости, созданной в промышленности. Для ее проверки на практике необходимо сформировать базу данных об индикаторах, которые можно использовать для прогнозирования динамики валовой добавленной стоимости в промышленности, выполнить математические расчеты (построить количественные зависимости добавленной стоимости от выбранных индикаторов с учетом временного лага), интегрировать отдельные индикаторы в сводный индекс промышленного развития. Решение этих задач является предметом дальнейших исследований.

Industrialization, which is currently taking place in the world under new technological conditions, guarantees successful economic development. In this regard, analysts, entrepreneurs, government officials, politicians at the local and national levels are interested in timely and reliable information about the state and prospects for the development of the national industry. To get signals about changes in economic activity in the near future, economists use leading indicators – dynamic data series that demonstrate a fairly stable connection with the basic data series of the macroeconomic development cycle in a particular country. However, in connection with the peculiarities of development, each state has to find its own solutions in this subject area. The article focuses on leading indicators of industry development. The objectives of the work are to generalize the accumulated experience in the field of short-term forecasting of industry based on the use of the dynamics of indicators that have a leading connection with industrial production, and to substantiate recommendations regarding the possibilities of their use for short-term forecasting of the industrial development of Ukraine. As a result of the generalization of the world experience of using leading indicators, considering the national industrial specifics, two working hypotheses were suggested in the research process. The first one is based on the fact that: when forecasting the turning points of economic activity in the national industry, it is necessary to focus on general and specific leading indicators of countries that are the main partners of Ukraine, especially those to which goods of the industrial group are exported; the list of candidate indicators should include world energy prices, taking into account the significant dependence of national production on hydrocarbon imports; in addition to the real money supply, the dynamics of industrial value added are influenced by other monetary factors, namely – the hryvnia exchange rate to the dollar and the index of the US dollar, which is explained by the openness of the national economy, its small size, specialization in the export of raw materials and significant dependence on the import of industrial goods, necessary to create products with high value added. For further verification of this hypothesis, it is offered to divide the relevant indicators into four groups: those based on the results of enterprise surveys, indicators of financial activity of enterprises, monetary and socio-economic indicators. At the same time, the availability of data and promptness of updating (at least quarterly) is a key condition for their inclusion in the selection of candidates. The second working hypothesis is that the proposed indicators can serve as ones to provide early signals about the dynamics of the value added created in the industry. In order to verify it in practice, it is necessary to create a database of indicators that can be used to predict the dynamics of gross value added in industry, perform mathematical calculations (build quantitative dependencies of value added on selected indicators considering the time lag), integrate individual indicators into a composite index of industrial development. The subject of further research is solving these problems.