За допомогою модифiкованого тесту “G2 bleomycin sensitivity assay” проведено добровiльне цитогенетичне обстеження iнтактних донорiв та осiб, якi зазнали радiацiйного впливу рiзної iнтенсивностi. В усiх обстежених групах встановлено широке мiжiндивiдуальне варiювання цитогенетичного ефекту при дiї блеомiцину i вiдсутнiсть позитивної кореляцiї помiж фоновими та iндукованими частотами хромосомних аберацiй. У контрольнiй групi та серед осiб з низькими дозами опромiнення ~33% iндивiдiв виявилися гiперчутливими до дiї блеомiцину, що, виходячи з їх анамнезу, можна вважати генетично зумовленим феноменом. Серед лiквiдаторiв Чорнобильської аварiї, якi перехворiли на гостру променеву хворобу, у 57,9% обстежених визначено приховану хромосомну нестабiльнiсть. Зроблено припущення про можливiсть модифiкацiї генетично детермiнованої чутливостi хромосом соматичних клiтин людини до мутагенного навантаження внаслiдок дiї високих доз iонiзуючого випромiнювання.
With the help of the modified “G2-bleomycin sensitivity assay”, the voluntary investigation of hidden chromosome instability in 53 persons with different radiation exposures had been fulfilled. In all examined groups, the individual levels of chromosome injuries under identical bleomycin exposure varied in a wide range and didn’t depend on their initial values in intact cultures. Among control donors and individuals with low radiation exposure, ~33% hypersensitive persons had been identified that can be considered as a genetically caused phenomenon. In patients recovered from acute radiation, 57.9% persons expressed the hidden chromosome instability. The data obtained allow us to assume that high doses of ionizing radiation can modify the inherited susceptibility of human chromosomes to a mutagen exposure.