Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Польсько-латинський макаронізм і «слов’яноруська» мова

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Кисельов, Р.
dc.date.accessioned 2023-04-13T17:09:48Z
dc.date.available 2023-04-13T17:09:48Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Польсько-латинський макаронізм і «слов’яноруська» мова / Р. Кисельов // Слово і Час. — 2022. — № 4. — С. 3-17. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. uk_UA
dc.identifier.issn 0236-1477
dc.identifier.other DOI: doi.org/10.33608/0236-1477.2022.04.03-17
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189484
dc.description.abstract Предметом статті є генеза українсько-церковнослов’янського гібридного мовлення, популярного в кінці XVII—XVIII ст., та підстави його поширення в літературі. На думку автора, звернення до церковнослов’янської мови як до релігійно-культурного маркера, що має статусні переваги, не було основним і незалежним чинником у розвиткові цієї практики. Так само не мав вирішального значення російський вплив. Найбільше стимулював т. зв. слов’яноруську мову саме латинсько-польський мовний макаронізм, який і завдяки традиції послуговуватися таким типом мовлення, і через освіту був закріплений у суспільній свідомості як норма. А отже, творення гібридних українсько-церковнослов’янських текстів було для українців ще одним способом реалізації своєї-таки розумової звички, виробленої регулярним використанням польсько-латинської мовної суміші. uk_UA
dc.description.abstract The paper focuses on the genesis of Ukrainian-Church Slavonic hybrid language, popular at the end of the 17th and during the 18th century among Ukrainian writers. Usually, this new love for the Church Slavonic, which led to the emergence of a hybrid literary form, is explained by two factors: piety to the Church Slavonic and the influence of Russian tradition, where the practice of mixing Church Slavonic with the vernacular was stable and almost unalterable. According to the paper’s author, the use of Church Slavonic as a religious and cultural marker, which had status advantages, was not a major and independent factor in the development of this practice. The poor knowledge of Church Slavonic in society and the lack of eff orts to learn it, even among priests, undermine the notion that the sacralization of this language could lead to the creation of hybrid forms by itself. The Russian infl uence was not crucial as well, which is confi rmed, in particular, by the proliferation of similar language use in the Right Bank Ukraine, free from tendencies of russifi cation. The so-called ‘slovianoruska mova’ (Slavonic-Ruthenian language) was stimulated above all by the Latin-Polish macaronic mix, which, due to the local tradition of using such a language, and, importantly, through education, has been established in the public consciousness as a norm. The rhetoric courses and the practice of delivering occasional orations in Polish ensured the development of the trend. Therefore, both in Ukraine under Russian rule and in the Right Bank Ukraine within the Polish-Lithuanian Commonwealth, the creation of hybrid Ukrainian-Church Slavonic texts was just another way of actualizing one’s mental habit, produced by the regular use of the Polish-Latin language mixture. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Слово і Час
dc.subject Ad fontes! uk_UA
dc.title Польсько-латинський макаронізм і «слов’яноруська» мова uk_UA
dc.title.alternative Polish-Latin Macaronic Mixture and ‘Slavonic-Ruthenian’ Language uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc [811.124+811.162.1]:[811.161.2+811.161.3]


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис