Метою статті є розгляд маловідомих в українській історіографії
моментів угорсько-радянських відносин, що були пов’язані з критичним
сприйняттям у КПРС економічної реформи в Угорщині 1968 року. Одним
з опосередкованих наслідків вимоги Кремля зупинити соціально-економічне реформування став «процес філософів» 1973 року. Розглядається
реагування УСРП на ідеологічну критику угорських суспільствознавців
філософських засад соціалізму загалом та політичних наслідків його
реалізації зокрема. Наводиться оцінка аналітиків УСРП принципових
положень праць провідних представників Будапештської філософської
школи: Д. Маркуша, А. Геллер, М. Вайди, соціолога А. Гегедюша, їхня
моральна позиція за умов спроби маргіналізації. Серед філософів, які були
виключені з лав УСРП або піддані адміністративному тиску, були майбутні лідери урбаністичної опозиційної групи Я. Кіш та Д. Бенце. Це був їхній перший конфлікт з владою, усвідомлення уроків якого сприяло
переходу в подальшому до опозиційної діяльності.
The aim of the article is to examine the little-known in the Ukrainian
historiography moments of the Hungarian-Soviet relations, which have been
linked with a critical perception of the economic reform in Hungary in 1968
by the Soviet Union Communist Party. Following the crackdown on the Prague
Spring, Hungary remained the only one among member countries of the
Council for Mutual Economic Assistance, which continued to reform the
economy for higher living standards in 1969–1972. It evokes a negative
reaction of the SUCP leadership, which J. Kádár could not ignore. One of the
indirect consequences of the Kremlin demands to stop the economic reform
was the “philosophers’s process” 1973. The paper considers the Hungarian
Socialist Worker’s Party’s response to ideological criticism of the Hungarian
scientists conserning philosophical foundations of socialism in general and the
political consequences of its implementation in particular. It provides the
evaluation of HSWP analysts on key provisions of leading representatives of
the Budapest school of philosophy: G. Márkus, A. Heller, M. Vajda, sociologist
A. Hegedüs. In these papers argued that don’t exist authentic marxism,
socialist revolution is not led to radical changes in the forms of social life, so
there were no revolutions, revolutionary nature of the working class and the
labor movement in socialist countries were questionable, socialism is not built,
however modernization was implemented. This article demonstrates the nature
of the personal position of J. Kádár, whish consists of balance between the
demands of the Kremlin and the needs of Hungarian social development. It was
found that the future leaders of the urban opposition group J. Kis and G. Bence
were among philosophers, who were expelled from the HSWP or subjected to
administrative pressure. It was their first conflict with the state power, which
promoted awareness of the need of conversion into opposition activity.
Article first time in Ukrainian historiography gives a complete picture of
the conditions under which formed critical views of the scientific community in
Hungary to socialism. The Hungarian archival materials unknown by this time
were used.
