Статтю присвячено освітньому розвитку євреїв у Київській губернії
упродовж 60-70-х рр. ХІХ ст., насамперед діяльності казенних єврейських
училищ і приватних шкіл у контексті національної політики Російської
імперії. Наукова новизна праці зумовлена запровадженням до наукового
обігу документів Центрального державного історичного архіву України
м. Києва. Наголошується на посиленні державного нагляду за культурно-освітнім життям євреїв Київської губернії, створенням приватних навчальних закладів, просвітницькою діяльністю єврейських громад, спрямованою на збереження й передачу від покоління до покоління релігійних
традицій, цінностей іудейської культури. Адже після придушення Польського національно-визвольного повстання 1863–1864 рр. наступним етапом насадження російської переваги в західних і південно-західних губерніях стало викорінення духовних впливів «ворожих елементів», до яких разом із поляками зараховували і євреїв.
The article deals with cultural and educational life of Jews in Kyiv
governorate in the 1869–1870s, primarily with the activities of Jewish public
schools and private schools in the context of the Russian Empire’s national
policy. The scientific novelty of this paper is due to the introduction into
scientific circulation of documents of the Central State Historical Archives of
Ukraine (Kyiv). The author focuses on strengthening of state supervision over
cultural and educational life of Jews in Kyiv governorate, creation of private
educational institutions, Jewish communities’ educational activities, aimed at
preserving and intergenerational transmission of Jewish culture’s religious
traditions and values. After the suppression of Polish national liberation
uprising (1863–1864) by force methods, the next stage of planting the Russian
preponderance in the Western and South-Western provinces was the eradication
of spiritual influences of "enemy elements", to which along with the
Poles Jews were also classified. In the context of implementing the Russification
ethno-national policy, state Jewish schools were established as a
transitional link between the traditional system of Jews’ primary education and
educational institutions of the Russian Empire. Of particular importance is the
study of education’s influence on the preservation of Jewish communities’
mode of cultural life, on the one hand, and on their socio-psychological
integration into the Christian society, on the other, and of the dynamics of
Jewish youth’s educational level. The investigation of Jewish communities’
transformation, their communication with the social environments and state
institutions is becoming relevant. In general, owing to the study of the ethnocultural
development of Jews in Central and Eastern Europe, it becomes
possible to understand the relationship between the processes of assimilation
and preservation of original cultural traditions.
