Current EU economic and security challenges on the territory of the EU’s
‘ring of friends’ open a new page of its history influencing European security
and stability framework of development. Therefore, it’s crucial to understand
circumstances that favored to the catalyst progress of unstable neighborhoods.
The article presents an analysis of the Italy’s position towards European
Neighborhood Policy and the Eastern dimension of this policy — Eastern
Partnership. A special interest is focus on its view towards Ukraine, being a
reality-check for the European Union officials after the Revolution of Dignity,
the illegal annexation of Crimea and the hybrid war of Russia.
This article is presenting the ideas that ENP was created by the EU as an
instrument for the democratization which couldn’t prevent conflicts in the
geopolitically diverse regions. Italy, being one of the founding members of the
European Union, was reluctant advocate a balanced approach towards the
neighborhood regions. It merely focused on the Southern dimension of the
ENP, almost taking apart Eastern Partnership.
In the first part, the article demonstrates the development process of the
ENP with a special attention that it coincided with the EU 5th enlargement
preparation. This dualism influenced on the ENP tailoring and subsequent
implementation. The second part focuses on the of the Italy’s opinion development
from ENP launch till 2009 when its Eastern dimension — Eastern
Partnership — was introduced. The third part analyzes Italy’s perception of
Eastern Partnership and its attempts to reschedule EU’s attention to the South
flank of the ENP in the post-Crimea annexation period.
У статті репрезентовано погляд на еволюцію викликів, що пов’язані
з Європейською політикою сусідства (ЄПС), та місце й роль України в
ній. Дослідження цієї проблеми подано в контексті аналізу італомовних
джерел та літератури, що становить особливий інтерес для розуміння
позиції Італії щодо участі України в ЄПС та у її «східному вимірі» —
Східному партнерстві.
У першій частині статті показано еволюцію ЄПС із особливим
наголосом на те, що цей процес співпав з підготовкою до 5-го розширення ЄС. Другу частину присвячено еволюції сприйняття Італією політики ЄС щодо своїх сусідів у період, коли було запроваджено Східне
партнерство. У третій частині аналізується сприйняття Італією Східного партнерства та ЄПС після незаконної анексії Криму та війни на
Сході України. Розкривається взаємозв’язок між інтересами Італійської
Республіки та Європейського Союзу щодо консолідованого майбутнього
ЄС, пов’язаного з шляхами подолання безпекових загроз.
