Значення спонтанної та радіаційно індукованої частоти аберацій хромосом в оцінці індивідуальної радіаційної чутливості людини

Abstract

Проведене комплексне цитогенетичне обстеження групи жителів м. Києва виявило відсутність статистично значущої кореляції між значеннями спонтанного рівня аберацій хромосом та величиною індивідуальної радіаційної чутливості, встановленої за результатами G2-тесту. Показано, що оцінка рівня аберацій хромосом в інтактних клітинах дає уявлення про інтенсивність спонтанного хромосомного мутагенезу та слугує для індикації променевої дії на організм людини, тоді як тестуюче опромінення (G2-тест) дозволяє оцінити величину чутливості клітин до радіаційної компоненти серед генотоксичних чинників довкілля.

Проведенное комплексное цитогенетическое обследование группы жителей г. Києва выявило отсутствие статистически значимой корреляции между значением спонтанного уровня аберраций хромосом и величиной индивидуальной радиационной чувствительности, оцененной за результатами G2-теста. Показано, что оценка уровня аберраций хромосом в интактных клетках дает представление об интенсивности спонтанного хромосомного мутагенеза и служит для индикации лучевого воздействия на организм человека, тогда как тестирующее облучение (G2-тест) позволяет оценить величину чувствительности клеток к радиационной компоненте среди генотоксических факторов окружающей среды.

Complex cytogenetic examination of group of Kyiv habitants has revealed the absence of statistically significant correlation between the values of spontaneous level of chromosomal aberrations and individual radiation sensitivity, estimated with the help of G2-assay. It was shown that estimation of chromosomal aberration level in intact cells gives the representation of the intensity of spontaneous chromosomal mutagenesis and allows the indication of radiation effects on human organism. At the same time test irradiation (G2-assay) allows the estimation of the value of sensitivity to radiation component among genotoxic factors of environment.