У статті на прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків
слова у мовотворчості Лесі Українки.
Ураховуючи загальномовні лексикографічні тлумачення лексеми, простежено розширення її семантичного потенціалу у
поетичних текстах, показано формування позитивноемоційної і негативноемоційної значеннєвих парадигм. Позитивноемоційна шкала об’єднує семи «спокою», «надії», а негативнооцінна – семи ‘неспокій’, ‘біль’, ‘сум’, ‘громадянська бездіяльність’. Позитивноемоційну парадигму створюють переважно
образи природи, а негативнооцінну – філософсько-психологічне осмислення душевного стану людини на зламі ХІХ – початку
ХХ ст. в проєкції на самовираження української національної
ідентичності. Наголошено на лексико-стилістичних індивідуально-авторських особливостях у зображенні природного і
чуттєвого стану тиші.
Поліфункціональність мовних засобів поняття тиша корелює із психічним станом людини, її позитивними і негативними емоціями, екзистенційною налаштованістю.
The article uses the concept of silence as one of the fundamental
principles of human existence, which covers the characteristics of
being, time, movement, analyzes the development of contextual
lexical-semantic and stylistic nuances of the word in the language
of Lesia Ukrainka.
Taking into account the common lexicographical interpretations
of the token, the expansion of its semantic potential in poetic texts is
traced, the formation of positive emotional and negative emotional
meaning paradigms is shown. The positive emotional scale
combines seven «calm», «hope», and the negative scale – seven
«anxiety», «pain», «sadness», «civil inaction». Positive-emotional
paradigm is created mainly by images of nature, and negative-value –
philosophical and psychological understanding of the mental state
of man at the turn of the XIX – early XX centuries. in the projection
on the self-expression of Ukrainian national identity. Emphasis
is placed on lexical and stylistic individual-author features in the
depiction of the natural and sensual state of silence.
The multifunctionality of language means of the concept of
silence correlates with the mental state of a person, his positive and
negative emotions, existential attitude.
The development of lexical and semantic nuances of the
noun silence in Lesіa Ukrainka’s language creation testifies to
the formation of positive-emotional and negative-emotional
meaning paradigms of ontological phenomena of the existence of
Ukrainian society. The positive emotional scale combines seven
«calm», «hope», and the negative scale - seven «anxiety», «pain»,
«sadness», «civil inaction». Positive-emotional paradigm is created
mainly by images of nature, and negative-value – philosophical
and psychological understanding of the mental state of man at the
turn of the XIX – early XX centuries in the projection on the selfexpression
of Ukrainian national identity.
