У статті запропоновано лінгвостилістичний аналіз образів «місто» і «село» як фрагментів чорнобильського простору.
Окрему увагу звернено на епітетне моделювання обра-
зів. Зокрема, встановлено, що родові номінації місто, село,
а також назви конкретних населених пунктів, які найбільше
постраждали від аварії на ЧАЕС, послідовно поєднуються з
негативно-оцінними епітетами безлюдний, малолюдний, порожній, спорожнілий, покинутий, мертвий, недоглянутий,
осиротілий, які вербалізують семантику ‘відсутність життя’, ‘завмирання життя’, ‘безлюддя’. Відзначено стилістичну актуальність означень заражене, приречене, неперспективне – як епітетних характеристик поставарійних населених пунктів.
У контексті розгляду механізмів асоціативно-семантичного розвитку мотиву «покинуті, мертві міста і села у зоні
відчуження» відзначено текстотвірну вагомість негативно-оцінних образів із семою ‘тиша’, модальних слів нема, немає,
заперечних займенників та прислівників (ніхто, нікого, нікому,
ніде), дієслівних конструкцій із заперечними частками не та ні, конструкцій із прийменником без.
Images of cities and villages for which the consequences of
the Chornobyl explosion became the most tangible are outlined in
Ukrainian artistic discourse with documentary authenticity. These
descriptions exacerbate emotionality, the tone of tragedy, and
sometimes apocalyptic coloration.
The general nominations city, village, as well as the names of
specific settlements that have suffered the most from the Chоrnobyl
accident, are consistently combined with the negative epithets
deserted, sparsely populated, empty, empty, abandoned, dead,
neglected, orphaned. Verbalizing the semantics of ‘lack of life’,
‘fading of life’, ‘desolation’, they depict and assess the state of
towns and villages after the accident, in particular in connection
with the situation of mass evacuation of residents.
The expressiveness of the description is intensified by the
definitions of abandoned, neglected, orphaned. The overall picture
of desolation is visually complemented by images of looted homes,
wild pets, overgrown fields and gardens.
The verbal image of a radiation-infected town / village is
especially relevant for the texts of fiction and non-fiction. The
authors quite motivatedly characterize post-accident cities with the
help of epithets infected, doomed, unpromising.
The associative-semantic deepening of the motif “abandoned,
dead towns and villages in the exclusion zone” is provided by
negative-evaluation images with the seed ‘silence’.
In the linguistic portraitl of empty, uninhabited towns and
villages, modal words no, no, negative pronouns and adverbs
(nobody, nowhere) and verb constructions with negative particles
no and no, constructions with a preposition without perform an
important text-forming function.
Indicative aspect of the description - the space above the city,
the sky. This is objectively motivated by the artistic reflection of the
fact that the cloud of radioactive contamination formed as a result
of the explosion rose up, covering Chоrnobyl and Pripyat.
The tension of the «ground» atmosphere in Pripyat and
Chernobyl is described by verbs and verb compounds with the
seeds ‘intensive traffic’, which metaphorize the intensity of traffic –
to take off, snatch, race, fly, tear / jerk, jump. Together, they create
a cinematic description characteristic of chronicle-documentary
prose. This is facilitated by verbs with the seeds ‘to move quickly’,
‘to stop suddenly’, ‘to start moving suddenly’.
