Люди старої Гетьманщини: начерки до генеалогії роду Коченовських

Abstract

Метою дослідження є реконструкція історії шляхетсько-козацького роду Коченовських, відтвореної на основі комплексу джерел др. пол. XVI – поч. ХХ ст. Оскільки родовід Коченовських досліджувався лише уривчасто в генеалогічних енциклопедіях та наукових розвідках, актуальним є узагальнення джерельної бази та аналіз наявних матеріалів родоводу. Акцент у дослідженні зроблено на відтворенні патрональних, сімейних та дружніх зв’язків родини. Історія цього старовинного роду прослідковується по джерелах із сер. XV ст. Рід Коченовських належав до білоруської, а пізніше подільської заможної шляхти та мав у середовищі реєстрового козацтва та панства Речі Посполитої певні зв’язки. Коченовські приймали активну участь у війні Богдана Хмельницького, були козаками Білоруського, а пізніше Білоцерківського полку. Від останньої чверті ХVІІ ст. рід фіксується в документах у Прилуцькому полку. До поч. ХХ ст. на Чернігівщині виразно прослідковуються представники духовної верстви роду Коченовських. У козака Прилуцького полку Івана Коченовського було троє синів. Двоє з них – Федір Іванович та Кирило Іванович, дякуючи природнім талантам та здібностям, потрапили до Імператорської співочої капели у Санкт-Петербурзі та побудували успішну кар’єру при дворі. Федором Івановичем Коченовським у 40-х рр. XVIII ст. було придбано хутір поблизу села Парафіївка Ічнянської сотні Прилуцького полку, якому судилося стати невдовзі відомим маєтком, який отримав своє ймення саме від Коченовського. Його власник залишився в історії як знаний благодійник та ктитор. Висновки. У результаті дослідження вдалося проілюструвати традиційні для українського суспільстві XVІІ–ХІХ ст. родинні, приятельські та клієнтурні взаємини, які зберігалися між нащадками навіть через декілька поколінь та суттєво впливали на шлюбні, кар’єрні та власницькі стратегії, а також ставали основою для благочинності на користь Церкви.

The purpose of the study is to reconstruct the history of the noble-Cossack family of Kochenovsky, reproduced on the basis of a complex of sources from the second half of the XVI – to the beginning of the XX c. Since the Kochenovsky family has only been studied fragmentarily in genealogical encyclopedias and scientific researches, the generalization of the source base and the analysis of the existing materials of the family tree are relevant. Emphasis in the research is made on the reproduction of patronal, family and friendly ties of the family. The history of this ancient family can be traced back to sources from the middle of the XV c. The Kochenovsky family belonged to the Belarusian, and later Podil wealthy nobility and had certain connections among the registered Cossacks and the Polish-Lithuanian Commonwealth. The Kochenovskys took an active part in Bohdan Khmelnytskyiʼs war, were Cossacks of the Belorusian, and later of the Bila Tzerkva regiment. From the last quarter of the XVII c. the genus is recorded according to documents in the Prylutsky regiment. Until the beginning of the XX c. representatives of the spiritual stratum of the Kochenovsky family are distinctly traced in Chernihiv oblast. Ivan Kochenovsky, a Cossack of the Prylutsky regiment, had three sons. Two of them – Fedir Ivanovich and Kyrylo Ivanovich, thanks to their natural talents and abilities, got into the Imperial Singing Chapel in St. Petersburg and built a successful career at the court. In the 40s of the XVIII c. Fedir Ivanovich Kochenovsky was purchased a farm near the Parafiyivka village of the Ichnian hundred of the Prylutsky regiment, which was destined to become a well-known estate soon after, which got its name precisely from Kochenovskyi. Its owner went down in history as a well-known philanthropist and founder. Conclusions. As a result of the research, it was possible to illustrate traditional for Ukrainian society of the XVII–XIX c. family, friendship, and client relationships that persisted between descendants even through several generations and significantly influenced marriage, career, and property strategies, as well as became the basis for benevolence in favor of the Church.