Мета роботи. На основі щоденників представників козацької еліти Гетьманщини визначити
ставлення до книжок у освічених колах цього стану.
Завдання роботи. Визначити згадки про книжки та друковану продукцію в щоденниках, каталогізувати цю інформацію, окреслити ставлення до книжок у авторів щоденників. Актуалізація теми. Українська козацька старшина як суспільний стан упродовж щонайменше
трьох століть перебуває в центрі уваги дослідників. За цей час кілька разів змінювалася історична
парадигма і, як наслідок, оцінка діяльності козацької старшини. Сьогодні в суспільстві є запит на
історію власних, а не чужих, як російське дворянство, еліт. Саме тому зростає інтерес до дослідження різних сфер життя козацької старшини. Це дозволяє поглянути на їх не лише як на воїнів, а
й як на суспільний стан, який постав і розвився, намагався усвідомити себе, боровся за власне збереження. Гарна освіта є необхідною для політичної еліти держави, і старшина з кінця XVII ст. почала дбати про неї своїх дітей. А під час навчання закладалася повага до книжки, що можна побачити на прикладі збережених щоденників Якова Марковича, Миколи Ханенка та Петра Апостола.
Наукова новизна роботи полягає у спробі комплексного висвітлення ролі книжок, репрезентованої у щоденниках представників козацької еліти XVIII ст. Висновки. Тексти щоденників дають можливість каталогізувати номенклатуру дій щодо
книжки. Так, книжки купували, дарували, позичали, виписували з-за кордону, переписували, пересилали один одному. Про дбайливе ставлення до книжки свідчать згадки про каталогізування бібліотеки, постійні нагадування різним адресатам повернути позичену книжку, значні витрати на покупку книжок та послуги інтролігаторів.
The aim of the research. To determine the attitude to books among educated representatives of the
Cossack elite in Hetmanship on the basis of the diaries.
Tasks of the research. To identify mentions of books and printed products in the diaries, catalog what
was done with the books, outline the attitude of the authors of the diaries to the book.
Actualization of research. The Ukrainian Cossack elite, as the stratum of society, has been studied thoroughly
by researchers for at least three centuries. During this time, the historical paradigm and, as a result,
the assessment of the activities of the Cossack foreman changed several times. Today, there is a demand
in society for the history of its own, not foreign, elites such as the Russian nobility. That is why there
is a growing interest in the study of various spheres of life of Cossack elite. This allows us to look at them
not only as warriors, but also as the stratum of society that arose and developed, tried to realize itself, fought
for its own existence. Good education is necessary for the political elite of the state, and the elite began
to care about the education of children from the end of the XVII c. During educational process, respect
for the book was established. This can be seen from the diaries by Yakiv Markovych, Mykola Khanenko,
and Petro Apostol. Their diaries have survived to present times.
The scientific novelty of the work is to comprehensively highlight the role of the book, represented in
the diaries of Cossack elite members of the XVIII c.Conclusions. The texts of the diaries make it possible to catalog the nomenclature of actions related tothe book. It’s true that books were bought, donated, borrowed, ordered from abroad, copied, sent to each
other. Mentions of library cataloging, constant reminders to various addressees to return a borrowed book,
significant expenses for the purchase of books and the services of introbinders testify to the careful attitude towards the book.
