Документи німецьких окупаційних структур періоду Другої світової війни: особливості археографічного опрацювання та публікації

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей німецьких документів періоду Другої світової війни як історичних джерел, що впливають на їх археографічне опрацювання при підготовці до наукової публікації. Методологія базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, використовуються методи аналізу, синтезу, хронологічний та історико-порівняльний, а також спеціальні методи й методики джерелознавства, архівознавчої евристики, едиційної археографії та документознавства. Наукова новизна обумовлена відсутністю затверджених правил публікації іншомовних історичних документів українською (наявні лише рекомендації), в той час як є актуальним подальше розширення джерельної бази з історії Другої світової війни. Висновки. Впродовж десятиліть німецькі документи воєнного періоду, опубліковані в радянських збірниках, були для тодішніх дослідників чи не єдиними доступними німецькомовними джерелами з історії війни та окупації, але зміст таких видань був тематично обмеженим і мав виразний відбиток заідеологізованості. Утім і сьогодні деякі видання в Україні не відповідають критеріям академічних документальних публікацій через нехтування особливостями оприлюднення саме німецьких документів років війни. Ці особливості визначає передусім офіційний характер матеріалів (як цивільної адміністрації, так і військової), специфіка діловодства (використання шифрів, абревіатур, скорочених назв установ, підрозділів, посад, звань тощо) та лексики (нерідко вже застаріла). Уникнути втрати джерельної інформації чи її спотворення при публікації таких документів можна за умови комплексного підходу до археографічного опрацювання, що вимагає від дослідника не лише досконалого володіння німецькою, а й обізнаності з історією війни, розуміння загального контексту, а також знань у галузі спеціальних історичних дисциплін (джерелознавства, архівознавства, археографії).

The purpose of the study is to clarify the features of German documents of the World War II as historical sources that influence their archaeographic processing in preparation for the scientific publication. The research methodology is based on the principles of historicism and scientific objectivity, methods of analysis, synthesis, chronological and historical-comparative methods are used, as well as special methods of source studies, archival heuristics, archaeography and document studies. The scientific novelty is due to the lack of approved rules of publishing foreign-language historical documents in Ukrainian (there are only recommendations), while further expansion of the source base on the history of World War II is topical. Conclusions. For decades, German documents from the World War II, published in Soviet collections of documents, were almost the only available German-language sources on the history of the war and occupation for Soviet researchers, but the content of such collections was ideologized and thematically limited. But even today, a number of documentary collections in Ukraine do not meet the criteria of academic documentary publications due to the neglect of the features of the publication of German documents from the World War II period. These features are determined, first of all, by the official character of these documents, both civil administration and military, the specifics of German clerical work, for example, the use of a large number of reference numbers, abbreviated names of institutions, military units, positions, ranks, as well as the presence in the documents of a large number of obsolete words. It is possible to avoid the loss of initial information when publishing German documents of the World War II by using an integrated approach to archaeographic processing, which requires the researcher not only to have a deep knowledge of the German language, but also knowledge of the history of this war, an understanding of the general historical context, as well as knowledge of the branches of special historical disciplines – source studies, archival science, archaeography.