Мета статті – висвітлення грабіжницької політики Радянської Росії під час організації і
проведення кампанії 1922 р. з примусового вилучення цінностей у церков та монастирів на Чернігівщині. Розкриті обставини, механізми проведення конфіскацій церковних коштовностей на території Чернігівської губернії. Окупаційна влада, використовуючи державний терор, продовжувала відпрацьовувати логістику вилучення цінностей у населення та суспільних інституцій. Кампанія була
ретельно спланована й підготовлена – влада проводила реєстрацію релігійних громад, складалися й
затверджувалися їх статути, проходив облік церковного майна та цінностей (описи), укладалися
договори оренди культових приміщень (між державою й громадою). Завдяки майновим описам влада фактично мала реальну картину «скарбів», якими володіли релігійні громади. Було опрацьовано
понад 100 описів храмів переважно Чернігівського, Остерського і Городнянського повітів та Чернігова. У церквах і монастирях перебувала значна кількість історичних та культурно-мистецьких
цінностей ХVІІ–ХІХ ст. Тільки у церквах Чернігова знаходилося 60 Євангелій, у містечку Березне –
23 Євангелія, у Седневі – 18. У храмах Чернігівського повіту зберігалося 116 Євангелій, 43 дарохранильниці, 71 потир, 75 напрестольних хрестів, майже 200 дзвонів. Кампанія з вилучення цінностей
проходила у 12 повітах Чернігівської губернії. Виведені зі складу Чернігівщини землі Стародубщини
також мали значну кількість таких цінностей. Наукова новизна публікації полягає в тому, що
вперше було розглянуто проведення кампанії з масштабних конфіскацій культових предметів у
1922 р. на Чернігівщині. Акцентовано увагу на її особливостях, механізмах та наслідках. За основу
були взяті опубліковані й не оприлюднені джерела Державного архіву Чернігівської області, публікації в ЗМІ, збережені церковні речі з колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Наголошено, що головну роботу проводила Чернігівська губернська комісія з вилучення цінностей, якій підпорядковувалися повітові та волосні комісії. Зауважено, що кампанія 1922 р. була
цілеспрямованою операцією з вилучення церковного начиння із дорогоцінних металів. Були проведені
агітаційні й пропагандистські заходи для послаблення позицій Церкви й духівництва. Масове вилучення цінностей розпочалося з кінця березня в Чернігові, а на початку квітня – по повітах губернії.
Активна фаза кампанії в регіоні тривала три місяці (кінець березня – початок липня). Музейники
Чернігова брали активну участь у кампанії, фіксуючи й рятуючи культурні цінності. Висновки.
Внаслідок грабіжницької кампанії 1922 р. на Чернігівщині вилучили й відправили до Москви: 4,5 кг
золота, майже 5 т срібла, діамантів – на 47 каратів, 13 митр. Найбільше речей було конфісковано
в Чернігові (майже 2 кг золота, 680 кг срібла, діамантів – 42 карати, 11 митр), Ніжинському (понад 1000 кг срібла, одна митра), Глухівському (понад 600 кг срібла) і Борзенському повітах (580 кг
срібла). Конфіскуючи коштовності, комуністична держава тим самим грабувала громади, які протягом кількох століть накопичували духовні та мистецькі скарби. Політика окупаційної влади нищила національне й культурне надбання українського народу ХVІІ – початку ХХ ст.
The purpose of the article is to shed light on the predatory policy of Soviet Russia during the organization
and conduct of the 1922 campaign to forcibly confiscate valuables from churches and monasteries
in the Chernihiv region. Circumstances, mechanisms of confiscation of church valuables on the territory of
Chernihiv province are revealed. The occupying power, using state terror, continued to work out the logistics
of confiscating valuables from the population and public institutions. The campaign was carefully
planned and prepared – the authorities registered religious communities, drafted and approved their statutes,
registered church property and valuables (descriptions), and concluded lease agreements for religious
premises (between the state and the community). Thanks to property descriptions, the authorities actually
had a real picture of the «treasures» owned by religious communities. More than 100 descriptions of temples
were worked out, mainly in Chernihiv, Oster and Horodnia counties and Chernihiv. Churches and monasteries
housed a significant number of historical and cultural and artistic values of the XVII–XIX c. Only
in the churches of Chernihiv there were 60 gospels, in the town of Berezne – 23 gospels, in Sedniv – 18. In
the churches of Chernihiv district there were 116 gospels, 43 gift boxes, 71 chalices, 75 altar crosses, almost
200 bells. The campaign to seize valuables took place in 12 counties of Chernihiv province. The lands
of the Starodub region taken from the Chernihiv region also had a significant number of similar values.
The scientific novelty is that for the first time a campaign on large-scale confiscations of cult objects was
considered in 1922 in Chernihiv region. Emphasis is placed on its features, mechanisms and consequences.
Published and unpublished sources of the State Archives of the Chernihiv region, publications in the media,
preserved church items from the collection of the V.V. Tarnowski Chernihiv historical museum. It was
emphasized that the main work was carried out by the Chernihiv Provincial Commission for the Removal
of Valuables, to which the county and volost commissions were subordinated. It is noted that the campaign
of 1922 was a purposeful operation to extract church valuables from precious metals. Campaigning and
propaganda activities were carried out to weaken the positions of the Church and the clergy. Mass seizure
of valuables began in late March in Chernihiv, and in early April in the provinces. The active phase of the
campaign in the region lasted for three months (late March – early July). Chernihiv museum workers took
an active part in the campaign, capturing and saving cultural values. Conclusions. As a result of the robbery
campaign of 1922 in the Chernihiv region seized and sent to Moscow: 4.5 kg of gold, almost 5 tons of
silver, diamonds – 47 carats, 13 meters. Most items were confiscated in Chernihiv (almost 2 kg of gold,
680 kg of silver, diamonds – 42 carats, 11 miter), Nizhyn (over 1000 kg of silver, one miter), Glukhiv (over
600 kg of silver) and Borzensky counties (580 kg of silver). By confiscating jewelry, the state looted communities
that had accumulated spiritual and artistic treasures for centuries. The policy of the occupying
power destroyed the national and cultural heritage of the Ukrainian people in the seventeenth and early
twentieth centuries.
