Людський капітал як чинник інноваційного розвитку та об’єкт дослідження

Abstract

В статті обґрунтовано провідну роль людського капіталу як чинника інноваційного розвитку в умовах технологічної модернізації економіки та розгортання четвертої промислової революції. Конкретизовано визначення людського капіталу як людських активів, які складаються із фізичних, інтелектуальних, професіональних, мотиваційних складових зайнятого населення. Запропонований авторський підхід розуміння людського капіталу як об’єкту дослідження, в якому систематизовано суб’єкти, компоненти, параметри й чинники формування і розвитку людського капіталу. Виокремлено й охарактеризовано демографічну, фізіологічну, освітньо-професійну, соціально-економічну та соціокультурну компоненти ЛК, що має вагоме значення для комплексного аналізу ЛК на національному та регіональному рівнях. Здійснено обґрунтування значення кожної компоненти ЛК у забезпеченні інноваційних процесів.

The article substantiates the leading role of human capital as a factor of innovative development in the conditions of technological modernization of the economy and the deployment of the fourth industrial revolution. The definition of human capital as human assets consisting of physical, intellectual, professional, motivational components of the employed population is specified. The author's approach of understanding human capital as an object of research is proposed, in which the subjects, components, parameters and factors of formation and development of human capital are systemed. The demographic, physiological, educational, professional, socio-economic and socio-cultural components of the human capital have been singled out and characterized, which is of great importance for the comprehensive analysis of the human capital at the national and regional levels. The value of each component of the human capital in ensuring innovative processes is substantiated.