Щодо організації зовнішньоекономічної логістичної діяльності аграрних підприємств в умовах війни

Abstract

Аграрний сектор є драйвером і «точкою зростання» національної економіки України. Сільське господарство формує у деяких регіонах у середньому 16% валової доданої вартості та відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки. Однак сучасні умови воєнного стану в Україні призвели до проблем організації логістичної діяльності підприємств агропромислового комплексу унаслідок невиконання умов контрактів; появі ризиків зриву посівної кампанії; зменшення фінальних показників врожаю та рівня продовольчої безпеки; зниження обсягів експортних поставок сільськогосподарської продукції; порушення ланцюгів постачання продовольства; відсутності належного фінансування та об’єктів логістичної інфраструктури; недостатньо ефективного використання інструментарію маркетингового менеджменту і мережевого підходу в процесі розподілу агропродукції до кінцевого споживача; збільшення трансакційних витрат тощо. Тому мета даної статті полягає у дослідженні сучасних викликів, загроз, тенденцій і бар’єрів при організації міжнародної логістичної діяльності аграрних підприємств в умовах війни. У статті теоретично узагальнено й систематизовано концептуальні підходи до визначення економічної суті понять «зовнішньоекономічна діяльність» і «міжнародна логістика». Виконано статистичний аналіз основних показників розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу України у довоєнний період. Виявлено бар’єри, які гальмують ефективну організацію міжнародної логістичної діяльності аграрних підприємств у воєнний час. Запропоновано пріоритетні напрями усунення існуючих бар’єрів, що перешкоджають організації зовнішньоекономічної логістичної діяльності, суть яких полягає в активізації мережевої взаємодії та партнерських взаємовідносин на основі створення агрокластерних структур; об’єднання дрібним фермерських господарств для належного виконання контрактів, а також спільної діяльності в аграрній сфері двох або більше компаній і різних груп стейкхолдерів для досягнення загальної мети і синергетичного ефекту.

The agricultural sector is the driver and “point of growth” of the national economy of Ukraine. Agriculture accounts for an average of 16% of gross value added in some regions and plays a key role in ensuring food security. However, the current conditions of martial law in Ukraine have led to problems in the organization of logistics activities of enterprises of the agro-industrial complex as a result of non-fulfillment of the terms of contracts; the emergence of risks of disruption of the sowing campaign; decrease in final harvest indicators and the level of food security; decrease in the volume of export deliveries of agricultural products; disruption of food supply chains; lack of adequate financing and logistics infrastructure facilities; insufficient effective use of marketing management tools and a network approach in the process of distributing agricultural products to the final consumer; increase in transaction costs, etc. Therefore, the purpose of this article is to study modern challenges, threats, trends and barriers in the organization of international logistics activities of agrarian enterprises in the conditions of war. The article theoretically summarizes and systematizes conceptual approaches to determining the economic essence of the concepts of “foreign economic activity” and “international logistics”. A statistical analysis of the main indicators of the development of foreign economic activity of enterprises of the agro-industrial complex of Ukraine in the pre-war period was performed. Barriers that inhibit the effective organization of international logistics activities of agrarian enterprises in wartime have been identified. Priority directions for eliminating existing barriers that prevent the organization of foreign economic logistics activities are proposed, the essence of which is to activate network interaction and partnership relations based on the creation of agrocluster structures; unification of small farms for the proper execution of contracts, as well as joint activity in the agrarian sphere of two or more companies and different groups of stakeholders to achieve a common goal and a synergistic effect.