Державне регулювання розвитку шкільного туризму та екскурсійної діяльності в Російській імперії (друга половина XIX — початок XX ст.)

Abstract

У статті розглянуто процес становлення державного регулювання учнівського туризму в Російській імперії. Основну увагу зосереджено на чинниках, суб’єктах, напрямах, методах та засобах державного впливу на цю сферу. З’ясовано, що про екскурсії для учнівської молоді на владному рівні заговорили в 1870-х роках у контексті здійснення ліберальних реформ у системі середньої освіти. Тоді їх було визнано найвдалішим засобом позакласної діяльності викладачів історії, географії та фізики. Із запровадженням у 1889 р. у чоловічих загальноосвітніх закладах гімнастики як обов’язкового навчального предмета, доволі популярними стали гімнастичні/військові прогулянки. Проте суттєві зрушення у розвиткові учнівського туристсько-екскурсійного руху відбулися на початку ХХ ст. Поштовхом до них стало скасування перевідних екзаменів та літніх канікулярних робіт. Встановлено, що державне регулювання означеної сфери здійснювалося переважно правовими методами через видання нормативних та інтерпретаційних юридичних актів, які стосувалися різних аспектів фізичного виховання й організації дозвілля учнів, а також їхніх закордонних поїздок. Докладно проаналізовано положення та практику застосування спеціального пільгового тарифу для проїзду освітніх екскурсій залізницями. Зауважено, що попри певні вади цей тариф мав важливе значення для розвитку шкільного туризму. Він суттєво розширив можливості навчальних закладів для краєзнавчого туризму та подорожування на далекі відстані. Загалом зроблено висновок, що наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у Російській імперії поступово формувався механізм державного регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням учнівських екскурсій. Серед органів державної влади на цей процес найбільше вплинули міністерства освіти, внутрішніх справ та шляхів сполучення. У результаті їхньої скоординованої діяльності до початку Першої світової війни фактично було закладено правові та організаційні основи розвитку шкільного туризму.

This paper investigates the process of formation of state regulation of school trips in the Russian Empire. The main focus is on the factors, actors, focal points, methods and means of state influence on this sphere. It was found that excursions for schoolchildren at the government level were considered about in the 1870s in the context of the implementation of liberal reforms in the secondary education system. Then they were recognized as the most successful means of extracurricular activities in history, geography and physics. Gymnastic / military walks became quite popular with the introduction of gymnastics as a compulsory subject in men's secondary schools in 1889. However, significant changes in the school trips development and excursion activity occurred in the early twentieth century. The abolition of end-of-year examinations and the summer vacation homework was the impetus for them. State regulation of this sphere was carried out mainly by legal methods through the issuance of normative and interpretative legal acts relating to various aspects of physical education, leisure of schoolchildren and their foreign travels. The provisions and practice of applying a special preferential tariff for educational excursions by railways are analyzed in detail. This tariff was important for the development of school trips, despite certain shortcomings. It has significantly expanded the possibilities of secondary schools for local history tourism and travelling long distances. In general, it is concluded that in the late nineteenth — early twentieth century in the Russian Empire gradually formed a mechanism of state regulation of social relations associated with the schoolchildren excursions. This process was most influenced by the Education Ministry, Interior Ministry and Ministry of Railways. As a result of their coordinated activities, the legal and organizational basis for the school trips development were actually laid, before the First World War.