Участь органів селянського самоврядування у забезпеченні військової повинності та потреб армії у другій половині XIX — на початку XX ст.

Abstract

Реформування селянського самоврядування в другій половині ХІХ ст. в Російській імперії спрямовувалось на вирішення низки питань адміністративного характеру. Зусиллями селян влада забезпечувала функціонування різних галузей управління державою, а саме фіскальну, судову, поліцейську, військову. Для реалізації поставлених перед селянськими правліннями завдань, органи самоврядування володіли матеріальними та натуральними ресурсами, організацію яких також забезпечували селяни. Важливим напрямком роботи установ селянського самоврядування була організація стягування податків: фінансових та натуральних. Селянські натуральні повинності поділялись на обовʼязкові та необовʼязкові, де до обовʼязкових зараховувались в першу чергу ті, які були необхідні для забезпечення функціонування державних структур. До таких належала й військова повинність та інші повинності, які сприяли армійським полкам в місцях їх розташування. У роботі розглянута проблема натуральних селянських повинностей, котрі спрямовувались на забезпечення побуту армійських полків та відбування військової повинності селян в Київській, Подільській та Волинській губерніях у другій половині ХІХ на початку ХХ ст. Зокрема проаналізовані низка повинностей, такі як квартирна (надання житла військовослужбовцям), військово-кінна (постачання коней для потреб військових) та підводна (постачання підвод і надання послуг перевезення), забезпечення харчування для солдат, заготівля провізії (дрова, солома, сіно, віск, свічки та ін.). Описано діяльність органів самоврядування у здійсненні обліку новобранців: веденні службових списків та забезпечення новобранців необхідною провізією. На конкретних прикладах продемонстровані виклики, з якими представникам селянського самоврядування доводилось зустрічатись в процесі забезпечення потреб військових. Зокрема, розглянуті побутові проблеми, що виникали в результаті проживання військовослужбовців в будинках селян, чи на території земель громади, використання армійцями громадських приміщень та земель для потреб військових адміністрацій. Зʼясовані наслідки перебування армійських полків в межах селянських поселень для сільських громад.

Reforming peasant self-government in the second half of the nineteenth century in the Russian Empire was solution of issues administrative nature. The peasants themselves provided for the functioning of various branches of government, namely fiscal, judicial, police, military. Peasant self-government structures had material and natural resources for their operation, was organized by the peasants. An important area of work of the institutions of peasant self-government was the organization of the collection of peasants natural duties for the state. Natural duties included community improvement works, but of course the results of peasants’ labor used by representatives and other social groups, in which I see some injustice. Natural duties were divided into obligatory and optional. Compulsory duties included duties that were necessary to ensure the functioning of state structures. Military service and other duties that contributed to the military in their locations were important natural peasant duties. The paper deals with the problem of natural peasant duties, which were aimed at ensuring the life of the army and military service in the Kiev, Podilia and Volyn provinces in the second half of the ХІХ and early ХХ centuries. In particulary, peasant duties such as “the supply” (supply of carts) and “equestrian” (supply of horses for the needs of the military), “housing” (provision of housing for soldiers), provision of food for soldiers, procurement of other supplies (firewood, straw, hay, wax or candles, etc.). The activity of peasant self-government in accounting of recruits is described: maintenance of service lists and providing of recruits the necessary provision. On the example of the situations that were in Kyiv, Podilia and Volyn provinces during the cooperation of peasant self-government with the army, the challenges that representatives of peasant self-government in the process of meeting the needs of the military were demonstrated. The advantages and disadvantages for the peasants from the cooperation of peasant self-government with the army were identified. The everyday problems that arose as a result of the soldiers in the houses of the peasants, or on the territory of the community lands, the use of public facilities by the military for the needs of military administrations were considered.