Метою дослідження є визначення місця й ролі купців у київському міському
самоврядуванні після впровадження міської реформи 1870 р., з’ясування кількісного складу купців-гласних у міській думі, мотивації їх участі в її роботі, висвітлення на найбільш яскравих прикладах ефективності діяльності купецтва
в реалізації важливих соціокультурних напрямів функціонування міського самоврядування Києва. Під час дослідження було використано методи історико-генетичний, порівняння, контекстного аналізу, біографічний та типологізації.
Аналіз складу реформованої Київської міської думи засвідчує, що найвищий
рівень представництва в ній купців спостерігався з 1870-х рр. до кінця ХІХ ст.,
відколи виразно почали домінувати професура, чиновництво і представники
вільнонайманих професій. Виявлено, що помітне скорочення купецької верстви
після податкової реформи 1898 р. відчутно зменшило його вплив у міському
самоврядуванні. Політизація громадського життя після 1906 р., коли почали
превалювати різні політичні погляди, та поглиблення економічної кризи з
1901 р., яка об’єктивно підривала реалізацію підприємницьких ініціатив у
соціокультурній сфері зі зменшенням економічної ваги купецтва, призвели до
остаточної втрати ним значення самостійної сили в управлінні містом.
З’ясовано, що завдяки муніципальній політиці київського самоврядування
після запровадженням Міського положення 1870 р., за активного сприяння підприємців місто перетворилося на регіональний культурно-промисловий центр. Дума була тим простором, який сприяв соціокультурній інтеграції купців до
громадського життя Києва. Як її гласні та члени управи вони розпоряджалися
додатковими ресурсами економічного і громадського впливу, отримали змогу
нагромаджувати соціальний та культурний капітал як для себе, так і міської
громади. Досить високий рівень участі в міському самоврядуванні забезпечував
представникам купецтва вплив на розвиток інфраструктури, комунікативних
мереж та інших сегментів соціально-економічного й культурно-громадського
життя Києва. Завдяки своїй діяльності купці-гласні сприяли суспільному згуртуванню міської громади, ставали відомими місцевими діячами.
The purpose of the study is to determine the place and role of merchants in Kyiv
city self-government after the introduction of the urban reform of 1870, to find out the
quantitative composition of merchants-vowels in the city council, factors for
motivating their participation in such public work, highlighting the most striking
examples of their effectiveness in realization of important socio-cultural directions of
work of city self-government of Kyiv. The study used the methods of historical-genetic,
comparison, contextual analysis, biographical and typologization.
The analysis of the composition of the reformed Kyiv City Duma shows that the
highest level of representation in the merchants was observed from 1870 to the end of
the nineteenth century. It was found that the noticeable reduction of the merchant
class after the tax reform of 1898 significantly reduced its influence in urban selfgovernment.
The politicization of public life after 1906, when different political views
began to prevail, and the deepening economic crisis of 1901, which objectively
weakened the implementation of entrepreneurial initiatives in the socio-cultural
sphere with the diminishing economic weight of merchants, led to the final loss of the
value of independent power in the management of the city.
It is found that, thanks to the municipal policy of Kyiv self-government, after the
introduction of the City Regulation in 1870, with the active assistance of entrepreneurs,
the city became a regional cultural and industrial center. The Duma was the
space that contributed to the socio-cultural integration of merchants in the public life
of the city. As its members of the town council and members of the board, they used
additional resources of economic and social influence, to accumulate social and
cultural capital both for themselves and the city community. A sufficiently high level of
participation in urban self-government provided the merchants with influence on the
development of infrastructure, communication networks and other segments of Kyiv’s
socio-economic and cultural-public space. Through their activities, the merchants
who were members of the town council contributed to the public unity of the Kyiv city
community became known to local public figures.
