Методом инверсионной вольтамперометрии изучен процесс электрорастворения кадмия, предварительно осажденного на поверхности ртутного пленочного электрода, в зависимости от состава и концентрации фона, концентрации ионов Сd (II) и скорости измененя потенциала. Установлена прямо пропорциональная зависимость максимального тока кадмия от его концентрации в растворе (1×10⁻⁹—1×10⁻⁷ М). Показано, что электрорастворение кадмия сопровождается образованием комплексов состава CdГ⁺, CdГ₂, CdГ₃⁻ или CdГ₄⁻ (где Г — Cl⁻, Br⁻, I⁻) в зависимости от конкретных условий. Рассчитаны их константы устойчивости.
Методом інверсійної вольтамперометрії вивчено процес електророзчинення кадмію, попередньо осадженого на поверхні ртутного плівкового електроду, в залежності від складу та концентрації фону, концентрації йонів Сd (II) та швидкості розгортки потенціалу. Встановлено прямопропорційну залежність максимального струму від концентрації кадмію (II) в розчині (1×10⁻⁹—1×10⁻⁷ М). Показано, що електророзчинення кадмію супроводжується утворенням комплексів складу CdГ⁺, CdГ₂, CdГ₃⁻ або CdГ₄⁻ (де Г — Cl⁻, Br⁻, I⁻) залежно від конкретних умов. Розраховано їх константи стійкості.
The process of cadmium electrodissolution from the surface of a mercury film electrode has been studied depending on the solution composition and concentration, concentration of Cd (II) and the rate of potential change by stripping voltammetry. A linear relationship has been established between maximum current and cadmium concentration in solution (1×10⁻⁹—1×10⁻⁷ М). It has been shown, that electrodissolution of cadmium is accompanied by formation of complexes CdHal⁺, CdHal₂, CdHal₃⁻ or CdHal₄⁻– depending on specific conditions. Their stability constants have been calculated.
