У статті розглянуто процес заснування одного з найавторитетніших
вітчизняних фахових часописів — “Українського історичного журналу”.
Встановлено, що його започаткування стало помітною подією у суспільно-політичному житті республіки, оскільки ключовим завданням видання було ознайомлення читачів з результатами не лише наукових досліджень у галузі
історії, а й їх реалізації в освітньо-педагогічній практиці.
Основну увагу зосереджено на висвітленні на сторінках журналу історії
України ХІХ — початку ХХ ст. Зауважено, що в радянську епоху пріоритет
віддавали статтям на історико-партійну тематику. Серед новочасних студій
переважали дослідження робітничого та селянського рухів, окремих аспектів
соціально-економічної історії, виконаних у руслі марксизму-ленінізму. Важливе
значення мали методологічні розвідки та публікації джерел.
“Перебудова” позначилася початком переосмислення подій та явищ минулого, зростанням інтересу дослідників до заборонених раніше тем. В умовах новітньої України відбулися кардинальні зміни у представленні на сторінках
журналу означеного періоду. Ключовими стали розвідки про український
національно-визвольний рух, процеси націєтворення, роль особистості в історії.
Низку статей присвячено соціокультурній характеристиці різних верств
населення, розвитку освіти, науки, культури, подіям Великої війни 1914–1918 рр.
In this article, it examine the process of establishing one of the most authoritative
domestic professional journals — “Ukrainian Historical Journal”. His was establishing
became a significant event in the socio-political life of the republic, since the
main task of the publication was to familiarize readers with the results of not only
scientific research in the field of history, but also their implementation in educational
and pedagogical practice.
The main attention is focused on the coverage of the history of Ukraine from the
19th and early 20th centuries in this journal. In the Soviet era priority was given to
articles on historical-party subjects, it is noted. Among studies of the “Classical
modernity”, the research of the workers’ and peasants’ movements, certain aspects of
socioeconomic history, carried out in the framework of Marxism-Leninism, prevailed.
The methodological exploration and publication of sources were of great importance.
“Perestroika” marked the beginning of rethinking events and phenomena of the
past, increasing interest of researchers to prohibited earlier topics. In the conditions
of the newest Ukraine, there were radical changes in the presentation of the history of
the 19th and early 20th centuries on the pages of this journal. Studies on the
Ukrainian national liberation movement, the processes of nation-building and the role
of personality in history have become key. A number of articles are devoted to the
socio-cultural characteristics of different sections of the population, development of
education, science, culture, events of the Great War of 1914–1918.
