Влияние гидродиоксида марганца на адсорбционные свойства оксигидратов алюминия, циркония, титана и олова

Abstract

Изучена адсорбция ионов K⁺, Cu²⁺, Pb²⁺ оксигидратами алюминия, циркония, олова и титана, а также композиционными оксигидратами, содержащими в качестве второго компонента гидродиоксид марганца (ГДМ). Обнаружено, что селективность адсорбции двухзарядных катионов как для индивидуальных, так и для композиционных оксигидратов возрастает в ряду Al₃O₃<ZrO₃<SnO₂<TiO₂. Найдено, что введение ГДМ в структуру оксигидратов алюминия и циркония приводит к повышению величины и селективности адсорбции ионов Cu²⁺ и Pb²⁺.

Вивчено адсорбцію йонів K⁺, Cu²⁺, Cd²⁺, Pb²⁺ оксигідратами алюмінію, титану, цирконію та олова, а також композиційними оксигідратами, що містять в якості другого компоненту гідрооксид марганцю (ГДМ). Виявлено, що селективність сорбції двохзарядних катіонів зростає в ряді Al—Zr—Sn—Ti як для індивідуальних, так і для композиційних оксигідратів. Введення ГДМ в структуру оксигідратів алюмінію та цирконію приводить до підвищення ємності та селективності адсорбції йонів Cu²⁺ та Pb²⁺.

The adsorption of K⁺, Cu²⁺, Pb²⁺ ions on the of aluminum, titanium, zirconium and tin (hydr)-oxides was studied as well as on the composite (hydr)oxides, containing manganese (hydr)oxide (MHO) as the second component. It has been shown that selectivity of adsorption increases in row Al—Zr—Sn—Ti both for individual and composite (hydr)oxides. The addition of MHO in the structure of aluminum and zirconium (hydr)oxides results in increasing of the adsorption capacity and selectivity towards Cu²⁺ and Pb²⁺ ions.