Тестування стану еритроцитів людини після сумісної дії постгіпертонічного шоку та амфіфільних сполук

Abstract

Досліджено вплив температури на стан еритроцитів, які збереглися після сумісної дії постгіпертонічного шоку (ПГШ) та амфіфільних сполук. Із залежностей постгіпертонічного гемолізу еритроцитів від концентрації амфіфільної сполуки (0 °С) визначено ефективні концентрації (високі) та концентрації, що відповідають початку плато (низькі). Встановлено, що в разі використання аніонного децилсульфату натрію в обох концентраціях клітини, які збереглися після дії ПГШ та амфіфільної сполуки, виявляють стійкість до підвищення температури (із діапазону від 10 до 37 °С). У випадку застосування катіонного трифторперазину і неіонного децил-β,D-глюкопіранозиду у високих концентраціях еритроцити чутливі до нагрівання, а в низьких — стійкі. Отже, для всіх досліджуваних речовин є можливість підібрати з плато таку концентрацію, за якої клітини будуть зберігати свою цілісність під час нагрівання.

The effect of the temperature on the state of erythrocytes, which survived after the combined action of posthypertonic shock (PHS) and amphiphilic compounds, is studied. The effective concentrations (high) and concentrations corresponding to the beginning of the plateau (low) are determined from the dependences of posthypertonic hemolysis of erythrocytes on the concentration of amphiphilic compound (0 °C). It is found that, when using anionic sodium decyl sulfate in both concentrations, the cells that survived after the action of PHS and amphiphilic compounds are resistant to the temperature rise (from 10 to 37 °C). When using cationic trifluoroperazine and nonionic decyl-β,D-glucopyranoside in high concentrations, the erythrocytes have been shown to be sensitive to heat, and in low ones — resistant. Therefore, for all tested substances, the selection from the plateau of such a concentration at which the cells will maintain their integrity when heated is possible.